Однією з глобальних проблем сьогодення є вичерпність традиційних енергоресурсів та загальна нестабільність енергетичного ринку. Суттєво зменшити гостроту питання може активне впровадження використання альтернативних видів палива та технологій їх отримання. Так досить перспективним вбачається промислове виробництво біопалива, зокрема метановмісної біогазової суміші.
Процес біометаногенезу відбувається внаслідок комплексу біохімічних реакцій, завдяки яким органічна речовина перетворюється на кінцевий продукт – біогаз, основним складовим компонентом якого є метан. Традиційним субстратом, що використовується у даній енергетичній біотехнології, є відходи сільськогосподарського сектору економіки як фітогенного (солома, бадилля) так і зоогенного (гній, гноївка, пташиний послід) походження. Це в свою чергу дозволяє вирішувати ще одну актуальну задачу, а саме – їх утилізацію. Екологічна спрямованість даної біотехнологій полягає, насамперед, у вирішенні різноманітних проблем довкілля, що виникають як негативний наслідок господарської діяльності людини.
Згідно Європейської хартії з навколишнього середовища і охорони здоров’я кожна людина має право на оточення, яке б сприяло найбільш високому рівню її здоров’я. Це ж саме є також основною метою одних з перших законів незалежної України «Про охорону навколишнього середовища», «Про охорону атмосферного повітря» та «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» [1].
Актуальність теми полягає в тому, що біометаногенез на основі органічних мультисубстратних сумішей надасть можливість суттєво знизити антропогенне навантаження на навколишнє середовище. Однак задля оптимізації технологічного процесу необхідно попередньо визначити фактори, що впливають на перебіг біохімічних процесів у реакторі, а також з’ясувати ступінь їх впливу на загальний вихід біогазу і його якісні показники.
Питанню практичного визначення співвідношення компонентів мультисубстратних сумішей, що забезпечують максимальний вихід біогазу в результаті біоконверсії органічної речовини, був присвячений ряд досліджень проведених на базі лабораторій кафедри екології та біотехнологій Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Так в ході експериментальних досліджень визначалося оптимальне співвідношення між такими складовими як фітомаса кукурудзи та міскантуса, а також свинячий гній. Результати експерименту впевнено доводять, що найбільший об’єм біогазу утворюється при співвідношенні гною свиней до фітомаси як 2:1, але при цьому гній з міскантусом дає вихід метановмісної суміші більший ніж з соломою кукурудзи.
Список використаних джерел:
1. Юридична енциклопедія [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998. – Т.2; Д – Й. – 774 с.
_______________________
Науковий керівник: Дігтяр Сергій Вікторович, кандидат технічних наук, доцент, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter