Експериментальна методика використання ігрової діяльності в корекційній роботі з дітьми дошкільного віку із заїканням будується поетапно. В процесі її використання створюються умови здобуття знань, умінь і навичок в різних видах гри на основі комплексу спеціально розроблених вправ, різноманітної допомоги дітям, здійсненні індивідуального та диференційованого підходу.
Формуючий експеримент проводиться в старших групах для дітей із заїканням у дошкільних навчальних закладах.
Формами організації були нетрадиційні заняття, які проводилися 2 рази на тиждень у другій половині дня (ігри зі співами та рухами, робота над казками, розподіл ролей і репетиції), співбесіди з дітьми. До реалізації методики крім експериментатора були залучені логопед, вихователі, музичний керівник, які включали до традиційних занять завдання з експериментальної методики, батьки дітей.
Експериментальні дані та їх аналіз продемонстрували, що у старших дошкільників з заїканням розвиток ігрових засобів набагато нижчий, ніж у їх однолітків, з нормотиповим розвитком.
Результати дослідження показали, що на формувальному етапі експерименту помітні істотні зрушення у дітей із невротичною та неврозоподібною формою заїкання експериментальної групи у порівнянні з контрольною групою. Діти експериментальної групи показали вищі показники рівнів ступеня прояву заїкання у дітей дошкільного віку в різних комунікативних ситуаціях на відміну від дітей контрольної групи.
Отже, результати формувального експерименту підтверджують, що діти із невротичною та неврозоподібною формами заїкання контрольних груп після корекційного навчання мають значно нижчий показник рівня ступеня прояву заїкання в різних комунікативних ситуаціях на відміну від дітей експериментальних груп, які навчались за експериментальною методикою корекції заїкання засобами ігрової діяльності. Що підтверджено також відсотковою різницею індексів групового показника ступеня прояву заїкання в різних комунікативних ситуаціях.
Отже, аналізами проведених досліджень було встановлено той факт, що корегування заїкання у дітей старшого дошкільного віку має високу ефективність в разі залучення ігрової діяльності, завдяки якій зникають напруга, страх мовлення. Діти значною мірою починають самостійно контролювати мовленнєві висловлювання. Можна спостерігати прояв ефективного впливу на те, як розвивається мовленнєве дихання, виникають умови, що є найкращими для того, щоб покращилась темпо-ритмічні основи мовленнєвої функції, розвинулася моторика, підвищилась комунікабельність, здійснюється вагомий вплив на розвиток продуктивної діяльності дітей (зображувальна, музична, мовленнєва).
Проведені дослідження не вичерпують усіх аспектів проблематики корегування заїкання з допомогою засобів ігрової діяльності. Диференційованому змісту, а точніше, питанням удосконалення його корекційної роботи необхідна подальша розробка, які залежать від різновиду форм прояву заїкання, що ускладнюються несформованними засобами спілкування, а також втнекненням проблем у процесі розвитку психоневрологічної сфери; організації різних видів ігрової діяльності в загальній системі освітнього простору в логопедичних групах для дітей із заїканням. Дошкільнята стають більш впевненими в собі, починають більше довіряти оточуючим, легше сприймають новий матеріал.
Список використаних джерел
1. Артемова Л. В. Розвиток теорії та практики дитячої гри / Дошкільне виховання. 2001. № 7. С. 18-19.
2. Балаховцева Т. А. Особливості використання ігрових технологій при корекції заїкання у дітей 6-ти річного віку / Вісн. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Корекц. педагогіка і психологія. 2014. Вип. 5. С. 103-107.
3. Літовченко О. Заїкання у дітей: профілактика та лікування / Дошкільна освіта. 2021. С. 81-83.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter