Економічна життєздатність підприємства визначається здатністю підприємства формувати і реалізовувати економічний потенціал у процесі оптимальної взаємодії із економічною безпекою та раціонального використання наявних ресурсів. Теоретичні засади комплексної оцінки економічного потенціалу доцільно здійснювати через його компонентний склад (виробничий, трудовий, інноваційний, інвестиційний потенціал) та визначають економічну безпеку при господарюванні, розвитку виробничих систем, врахуванні інтересів зацікавлених сторін.
Економічний потенціал підприємства також необхідно ділити на короткостроковий і довгостроковий, оскільки вказує на його суттєву здатність максимально задовольнити споживача, оптимально використовувати наявні ресурси та і є основою забезпечення економічної безпеки. Це є передумовою для розвитку підприємства на ринкових умовах та визначає напрямок розробки перспективного плану дій. Такий поділ необхідний також з позиції того, що в довгостроковій перспективі факторів ризику з негативним впливом на економічну безпеку набагато більше, використання економічного потенціалу може бути нестабільним зважаючи на коливання споживчого попиту і можливостей платоспроможності споживачів. Крім того, важливу роль відіграє побудова, функціональне наповнення системи управління підприємства в цілому і місце стратегічного управління вироничо-комерційної діяльності.
Передумовою формування стратегічного потенціалу підприємства є пошук нових інструментів, які можуть забезпечити гармонію між економічним зростанням та екологічною стійкістю для забезпечення економічної та екологічної безпеки. Ось чому формування стратегічного потенціалу підприємства має базуватися на правильному використанні ресурсів, який полягає у переробці майже будь-якого товару, що забезпечить подальше впровадження інноваційно-інвестиційних процесів та забезпечення безвідходного виробництва [2].
За ефективної системи управління активізується поєднання економічного потенціалу і економічної безпеки, що призводить до підвищення ефективності діяльності підприємства і досягненні необхідного рівня конкурентоспроможності. Вони мають ієрархічну взаємозалежність, оскільки ресурсний потенціал підприємства є основою та необхідною умовою здійснення виробничо-господарської діяльності та прийняття ефективних рішень щодо оптимізації економічних ресурсів. Для ефективного використання економічного потенціалу необхідно також враховувати людський капітал. Адже кожному напрямі бізнесу необхідно оцінювати поточні та майбутні потреби у висококваліфікованих робітниках, здатних адаптуватись до змінюваних умов через опанування суміжних професій і нових компетенцій.
Формування економічного потенціалу також слід розглядати як процес, який має об’єктивний і вірогідний вплив на його складові для підвищення потенціалу підприємства, економічного зростання, фінансової стабільності, економічної та соціальної ефективності. В даному контексті також можна виділити наявний потенціал, тобто той, який підприємство вже використовує для своєї комерційно-виробничої діяльності, і плановий, який потрібно створити для забезпечення діяльності у визначений період. Проте для більш активного використання ресурсів у процесі виробництва необхідно залучати відповідні рушійні сили: технологічні та економічні важелі, а також управлінські заходи та дії, спрямовані на підвищення ефективності виробництва.
Список використаних джерел.
1. Korytko T., Bryl I., Piletska S., Arefiev S., Arefieva O. Stratrgy of innovative development of an enterprise on the basis of evaluation of its intellectual capital. Scientific Bulletin of National Mining University . 2021, Issue 3, p134-141. 8p. http://nvngu.in.ua/index.php/en/archive/on-the-issues/1866-2021/content-3-2021/5886-134.
2. Kuzior A., Arefieva O., Poberezhna Z., Ihumentsev O. The Mechanism of Forming the Strategic Potential of an Enterprise in a Circular Economy. Sustainability. 2022. 14. 3258.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter