Жоден технологічний процес не може бути абсолютно безвідходним, а накопичення відходів може в свою чергу створювати загрозу для оточуючого середовища та здоров’я населення. Отже утилізація відходів є однією з важливих проблем сьогодення. Будь-які технології, що передбачають їх повторне безпечне використання, мають всебічно підтримуватися і мати преференції під час впровадження.
Традиційно сільськогосподарська галузь економіки крім основних цільових продуктів утворює також значну кількість органічних відходів як рослинного так і тваринного походження. Дана надлишкова органічна речовина в свою чергу може розглядатися як цінний субстрат для виробництва альтернативних видів палива, зокрема біогазу. Однак і ця біотехнологія передбачає регулярну заміну використаного субстрату (дигестату) свіжим. Таким чином питання ефективного поводження з відходами постає знов.
Пошуку можливих шляхів застосування відпрацьованого в процесі біометаногенезу органічного субстрату були присвячені дослідження фахівців кафедри екології та біотехнологій Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Перш за все проводилося визначення ступеню токсичності дигестату, в тому числі із застосуванням уніфікованих методів біотестування. Так було використано стандартну методику, що передбачає використання в якості тест-об’єктів представників гіллястовусих рачків виду Daphnia magna Strauss [1]. Результати досліджень довели, що відпрацьований в ході метаногенного процесу субстрат не завдає токсичної дії на тест-об’єкти при розведенні концентрату у пропорції від 1:4 (дигестат: вода) і вище. Також з метою встановлення фітотоксичного ефекту було проведено ростовий тест [2] з використанням насіння типових сільськогосподарських культур рослин (Triticum durum L. та Pisum sativum L.).
Застосування біодобрива на основі дигестату в межах дослідної ділянки в цілому сприяло окультуренню ґрунту, що призвело до поліпшення його біологічних, фізичних та хімічних властивостей, водного та повітряного режимів. Кількісний та якісний аналіз хімічного складу біодобрива вказав на його здатність збагачувати ґрунт перегноєм, азотом, фосфором, калієм та іншими елементами. Головною особливістю дигестату є збагачення ґрунту органічними речовинами, які не були розкладені мікроорганізмами в ґрунті і можуть перетворюватися на гумус, збільшуючи поглинаючий комплекс і за рахунок цього забезпечувати більшу стабільність посівів за несприятливих погодних умов.
Список використаних джерел:
1. ДСТУ 4173-2003. Якість води. Визначання гострої летальної токсичності на Daphnia magna Strauss та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustасеа) (ISO 6341:1996, MOD).
2. Губачов О. І. Особливості використання рослин для біотестування ґрунтів з метою визначення рівня екологічної безпеки промислових територій // Наук. вісн. КУЕІТУ. Нові технології. – 2010. – № 3 (29). – С. 164–171.
_________________
Науковий керівник: Дігтяр Сергій Вікторович, кандидат технічних наук, доцент, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter