Формування професійної відповідальності майбутніх учителів – тривалий і складний процес, який відбувається паралельно, взаємообумовлено і взаємопов’язано з формуванням почуття професійного обов’язку, засвоєнням системи професійних цінностей. Формування професійної відповідальності передбачає вплив на моральну свідомість, сумління особистості, професійну самосвідомість, розвиток критичного професійного мислення.
Професійна відповідальність не виникає сама по собі, а розвивається, формується і виховується тими умовами, в яких перебувають студенти-майбутні вчителі. Важливу роль у формуванні професійної відповідальності відіграє інтегрований курс «Педагогіка», який вміщує такі змістові модулі: «Вступ до педагогічної професії», «Педагогіка школи», «Основи інклюзивної освіти», «Історія педагогіки», «Пропедевтична практика» [1, с. 105].
Формування професійної відповідальності майбутніх учителів передбачає передусім врахування механізмів формування означеного феномена, а саме: усвідомлене наслідування, переконання, навіювання, зараження, емпатія, професійна ідентифікація та власне усвідомлення, рефлексія, а також мотиваційна регуляція. «Головна сутність психологічного механізму, що забезпечує професійно відповідальну поведінку, полягає в саморегуляції мотивації відповідальної поведінки», вважає М. Савчин [2, с. 246].
У контексті формування професійної відповідальності важливим є положення про етапність мотивації відповідальної поведінки. Мотивація відповідальної поведінки охоплює такі етапи: ініціювання, вибір вчинку, формування наміру чинити відповідально, його здійснення (реалізація) та післявчинкове осмислення [2, с. 247].
Формування професійної відповідальності майбутніх учителів передбачає: засвоєння моральних норм (Кодексу) педагогічної діяльності; засвоєння системи професійних цінностей; інформування студентів про зміст, структуру та критерії професійної відповідальності та розуміння важливості їх значення; створення моральної установки, формування наміру чинити відповідально; закріплення відповідальної поведінки у процесі самостійного виконання завдань, проєктів, участі у тренінгах, а також під час проходження педагогічних практик; розвиток моральних якостей студента через схвалення, контроль і самоконтроль; самопізнання, самооцінку і саморозвиток особистості студента, формування професійної Я-концепції студента; розвиток його самокритичності, здатності до самоосмислення своїх дій і вчинків; розвиток регуляторної основи професійної діяльності.
Означені аспекти необхідно враховувати під час вибору методів роботи, зокрема: переконання; позитивний приклад; практичне привчання до виконання Кодексу педагогічної діяльності; тренінгова практика, моделюванння й аналіз професійних ситуацій; розв’язування педагогічних задач; мікровикладання; контроль за виконанням вимог і завдань деонтологічного характеру.
Формування професійної відповідальності передбачає постійний моніторинг процесу набуття майбутніми вчителями нових професійно значущих якостей і, за потреби, їх корекцію.
Список використаних джерел
1. Мешко Г.М., Мешко О.І. Формування професійної відповідальності майбутніх учителів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. Випуск 2(49). С. 103-106.
2. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки: монографія. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. 280 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter