В умовах нового етапу глобалізації соціальна політика України суттєво модифікується, розширюються її функції та завдання. Проте механізм її реалізації дедалі ускладнюється через військові дії в Україні та необхідність лібералізації фіскальної політики держави, що має сприяти інноваційному розвитку суспільства. Відповідно, необхідно зменшити податковий тиск на реальний сектор економіки, що згодом унеможливлює виконання багатьох соціальних завдань. Однією із суттєвих перешкод на шляху ефективної реалізації соціальної політики в Україні є недостатній рівень її фінансового забезпечення у поєднанні з нераціональним плануванням, розподілом та неефективним використанням наявних фінансових ресурсів.
В Україні застосовується найпоширеніший у світі порядок оподаткування, за яким функції нарахування і сплати податку покладаються на платника податку, тому конкретні суми належних і отриманих податкових пільг розраховуються безпосередньо платниками в розрізі видів податків і пільг. З точки зору публічних фінансів податкові пільги – це «випадаючі» доходи бюджету.
Згідно з довідником пільг станом на 01.01.2022 рік було затверджено 81 шт. податкових пільг, що є витратами доходів бюджету. Найбільшу кількість пільг надають платникам податку на додану вартість (36 пільг) та платникам податку на прибуток (20 пільг). Більшість пільг запроваджуються парламентом на невизначений термін, що звужує базу оподаткування та несправедливо перекладає податковий тягар на ефективних суб’єктів господарювання, які не користуються податковими пільгами (як правило, це представники середнього підприємництва) [1].
Основним недоліком системи пільгового оподаткування в Україні є відсутність державної системи оцінки та моніторингу пільг. Надаючи необґрунтовані пільги, держава втрачає мільярди гривень, оскільки не може об’єктивно оцінити їх ефективність.
Також Державний бюджет України зазнає значних втрат від тіньової економіки, зокрема через порушення митних правил, контрабанду та корупція на кордоні – на суму від 70 до 120 млрд. грн. щороку. Викликом для податкової системи в останні роки став контрафакт – виробництво та продаж фальсифікованих товарів, без сплати акцизного податку. Щорічно втрата бюджету від цього явища становить близько 38-43 млрд. грн. Від формування схемного податкового кредиту з бюджету втрачається від 24 до 30 млрд. грн. Найменше державний бюджет втрачає через використання псевдо-ФОП замість найманих працівників (6-10 млрд. грн.) та заниження виторгу ФОПів (1,6-3 млрд. грн. на рік) [2, с. 54-55].
За таких обставин, для оптимізації системи бюджетних видатків у напрямку забезпечення соціально економічного розвитку держави слід:
1. Посилити контроль за платниками податків для зменшення кількості корупційних схем та унеможливлення ухилення від сплати податків. Необхідно збільшити розміри штрафів за порушення податкового законодавства та застосовувати поряд зі штрафними санкціями заходи немайнового характеру.
2. Посилити координацію діяльності різних державних органів і розроблення комплексних методів боротьби з ухиленням від сплати податків і зборів між відповідними органами: Держфінмоніторингом – Національним банком України – Державною податковою службою – Бюро економічної безпеки - іншими правоохоронними органами.
3. Посилити інформаційну та аналітичну складові діяльності митниці шляхом поетапного налагодження обміну митною інформацією з всіма країнами – сусідами та торговельними партнерами України, зокрема через розгортання комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) (повна реалізація Закону України від 12.09.2019 року № 78-IX) та завершення процесу приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (прямий обмін даними між українською митницею та митними органами країн ЄС);
4. Важливим джерелом збільшення бюджетних надходжень є зменшення податкових пільг. Обговорення податкових пільг має стати частиною бюджетного процесу. Це означає, що до податкових пільг мають застосовуватися ті ж правила та вимоги, що й до інших видатків бюджету.
5. Оптимізацію системи державних видатків неможливо здійснити без фундаментальної перебудови системи соціальних виплат. Серед напрямків її вдосконалення, на нашу думку, основними є: удосконалення моніторингу системи соціальних виплат шляхом визначення конкретних цілей, завдань та показників виконання бюджетних програм соціального захисту населення, забезпечення оцінки та моніторингу системи соціальних виплат. коригування видів державної соціальної допомоги, здійснення заходів щодо посилення адресності соціальної підтримки окремих груп населення з урахуванням матеріального стану та умов проживання сім’ї;
6. Формування податкової культури населення, в тому числі платників податків, роз’яснення порядку застосування податкового законодавства та організації навчання платників податків.
Література:
1. Офіційний сайт Міністерства фінансів України.
URL: https://www.minfin.gov.ua/ (дата звернення: 14.12.2022).
2. Дубровський В., Черкашин В., Гетман О. Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні: 2021. Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна. Київ. 2021. 55 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter