В сучасній педагогіці приділяють велику увагу індивідуалізації процесу навчання. Індивідуалізація навчання обумовлена тим, що кожен студент має свій стиль навчання, тобто природню або звичну модель сприйняття та обробки інформації. В ідеалі процес навчання повинен пасувати під будь-який тип студента, тобто пропонувати різні способи навчання. Таким чином, виникає проблема створення ефективної організації навчального процесу з урахуванням різних типів студентів.
Найбільш поширеною та простою моделлю типології учнів вважається модель Нейла Флемінга [4], який розподіляє учнів на такі типи: візуальний; аудіо; кінестетичний або тактильний.
Під кутом зору можливості організації ефективного навчання для студентів - філологів вважаємо важливою модель стилів навчання, принцип якої полягає в чотирьохетапному циклі емпіричного навчання, Ця модель відома в педагогіці як модель Колба.
Психолог Девід Колб [6] відмітив чотири фази навчання: конкретний досвід; розумові спостереження; абстрактна концептуалізація; активне експериментування.
За теорією Д. Колба [6], починати навчання слід з конкретного досвіду,
тобто експеременту та ін. Це призводить до спостереджень та роздумів, які складаються в абстрактні поняття. А потім теорію застосовують на практиці. Активне експерементування створює новий досвід. Таким чином відбувається кругобіг чотирьох фаз навчання. Усі етапи формування розумових дій взаємодіють між собою та взаємодоповнюють один одного.
Д. Колб [6] розрізняє чотири типи учнів: раціоналіст, ірраціоналіст, теоретик, практик.
Раціоналісти активно застосовують знання на практиці та вирішують проблеми, які виникають. Ірраціоналісти характеризуються багатою уявою та вмінням добре аналізувати будь-які явища. Теоретики мають здібності створювати теоретичні моделі за допомогою індуктивних обґрунтувань. Практики використовують конкретний досвід та вважають важливим експерементувати й таким чином здобувати знання.
Існує розширена класифікація типів учнів [3]: аудитивний тип; візуальний тип; моторний тип; комунікативний; особистісно-орієнтований;
медіа-орієнтований.
На практиці типи студентів не трапляються ізольовано, у чистому
вигляді. Існують різноманітні поєднання основних типів.
Орієнтація студентів на індивідуальний стиль навчання з метою більш ефективного засвоєння матеріалу та самовдосконалення є запорукою успішності вивчення іноземної мови.
Найкращим способом втілити ідею індивідуалізації навчального процесу вважаємо використання інтерактивної технології «Навчання за станціями».
«Під час навчання за станціями студенти отримують від викладача робочі плани з обов’язковими та вибірковими завданнями, які називаються станціями. Завдання різних типів, призначені для послідовного виконання студентами, які рухаються (навіть у просторовому вимірі) від станції до станції. Усі завдання поєднані тематичним контекстом, але можуть бути виконані незалежно одне від одного і зазвичай у довільному порядку. Студенти мають можливість вибору щодо розподілу часу, послідовності виконання завдань, соціальних форм (робота одного студента, в парах або в групах) для того, щоб виконати завдання за певний час. Таким чином, студенти мають можливість контролювати свій шлях навчання відповідно до їхніх інтересів і здібностей. Обов’язкові завдання повинні бути виконані і служать для обробки нового матеріалу або закріплення та тренування. Вибіркові завдання можуть бути виконані і служать для розширення та поглиблення знань або для повторення матеріалу.
Метод навчальних станцій підкреслює різноманітність можливих підходів до засвоєння одного і того самого змісту, передбачаючи роботу усіх сенсорних каналів в залежності від характеру обраного матеріалу і завдань. Такий метод залучає студента чи учня до активної і відповідальної ролі в процесі навчання, що сприяє формуванню умінь автономного навчання. Важливим при цьому є також подолання психологічних бар’єрів, зумовлених невпевненістю студентів у власних здібностях. У процесі навчання за станціями значна відповідальність за перевірку і оцінку результатів покладається на самих студентів. Розгляд остаточних результатів може відбуватись, наприклад, у рамках підсумкової презентації. Тим не менш, доцільною може бути також повна відмова від загального порівняння результатів виконання завдань. Студентам надається можливість і допомога щодо випробування навчання як частково автономного, яке передбачає реалізацію самоцілей і водночас є приємним. З іншого боку, викладач отримує можливість бути для своїх студентів консультантом, посередником і зразком у навчанні» [5].
Кажан Ю. М. [1, 94] акцентує увагу на важливості станції релаксації, «завдання якої студент може виконати без особливих зусиль, а отриманий результат підвищить мотивацію до виконання інших завдань і змусить повірити у власні сили. Станція релаксації може взагалі не містити завдання, за виконання якого студент отримає бали. За виконання завдання студент може отримати маленьку винагороду, наприклад, розгадавши закодоване слово, яке означає назву призу, він отримує його».
Р. Бауер [2] підкреслює, що метод навчальних станцій забезпечує умови для того, щоб ті, хто вивчає іноземну мову, вчитись активно і з радістю. На його думку, під час застосування цього методу схильність, інтереси і здатність студентів збігаються з розумінням, що завдання можна добре вирішити. Одним з головних аргументів Р. Бауера [2] на користь такого виду індивідуалізованого і самостійного навчання є те, що навчання групи або класу, яке орієнтоване на середні вимоги щодо групи, завжди хронічно недовантажує або перевантажує велику кількість членів групи. Уникнути цього можна, застосовуючи такий метод навчання, який дозволяє студенту зробити процес свого навчання більш відповідним до власних уподобань і здібностей. Таким чином, навчання відповідає результатам наукових досліджень, які визнають, що люди вчаться зовсім по-різному. Завдяки задіяності якомога більшої кількості органів почуттів і зміна каналів сприйняття інформації, навчання за станціями має в цілому позитивний вплив на результати навчання.
Враховуючі різні погляди на типи та стилі навчання та використовуючи різноманіття організаційних форм навчання, ми створили розробку заняття, яке оптимально підходить для всіх типів студентів.
Тема заняття: Mode und Geschmack.
Підтема: Bekleidung.
Рівень студентів: А2 +.
Оснащення:
- комп’ютери з підключенням до інтернету;
- проектор;
- роздатковий матеріал (картки, роздруковані тексти та завдання, паперові кукли і одежа, тестери парфумів);
- парти розташовані по колу або літерою «П».
Хід заняття:
На початку заняття викладач просить вгадати тему заняття. Він дає їй визначення, але не називає її. Після того, як студенти здогадалися, яка тема, викладач пише назву теми на дошці і просить студентів підійти і написати всі слова, які асоціюються з поняттям «Mode und Geschmack». Потім викладач пропонує студентам вибрати собі одне з запропонованих завдань, а також спосіб, в який вони будуть його виконувати і вирішити будуть вони працювати по-одинці, вдвох або з групою студентів.
Завдання, які пропонуються, підібрані з урахуванням різних стилів навчання:
1. Прочитати та перекласти текст «Modegeschichte». Виписати і надрукувати на компютері ключові слова, дати їм пояснення. А також зробити стислий переказ прочитаної інформації.
Текст складається з декількох частин «Mode der 20-ger Jahren» і т.д. ( 400 др.зн.), які мають закінчений смисл. Студент повинен прочитати тільки одну частину. Таким чином, це завдання за бажанням можуть виконувати один або декілька студентів.
Задача викладача під час виконання цього завдання перш за все полягає в тому, щоб допомогти студентам розібратися в граматичних явищах, які дуже часто зустрічаються в тексті, а саме: ступені порівняння прикметників та відмінювання прикметників.
2. Пантоміма: показати слова, які є на карточці. Придумати з цими словами історію.
3. Одягти паперових ляльок: жінку, чоловіка, дівчинку та хлопчика. Презентувати свій вибір.
Студентам пропонується картки з ключовими словами та фразами, а також граматичні правила з тем «Cтупені порівняння прикметників та відмінювання прикметників» в таблицях, які допоможуть висловити свою думку.
4. Серед тестерів парфумів підібрати та описати запах для різних особистостей. Обгрунтувати свій вибір, спираючись на текст «Як носити парфум», а також на картки з прикметниками, які описують запах.
5. Знайти в інтернеті інформацію про останні новинки моди. Показати та розповісти іншим студентам, що пропонують носити в цьому сезоні.
Завершенням цього завдання може бути дискусія.
6. Ролева гра.
Студенти повинні уявити, що вони члени однієї сім’ї. Дочка збирається на перше побачення, приміряє різні наряди і радиться з родиною. Счатлива, добра і весела матуся погоджується з будь-яким вибіром дочки. Строгий і серйозний батько взагалі не хоче, щоб дочка йшла на побачення. Він критикує будь-яке її вбрання. Гарна старша сестра дає добрі поради. Молодший брат з захопленням спостерігає і також коментує цю ситуацію. Старенька бабуся дає свої старомодні поради.
Членів сім’ї може бути будь-яка кількість, в залежності від кількості студентів, які приймають участь в цій грі. Студенти можуть за бажанням змінювати ролі або придумувати власні варіанти.
7. Прослухати, повторити та вивчити слова за допомогою комп’юторної програми. Прослухати пісню про моду (або діалог), вставити пропущені в пісні слова.
Завдання побудовані так, щоб студенти могли використовувати свій попередній досвід та знання та пов’язувати їх з новою інформацією. Виконання кожного завдання розраховано приблизно на 20 хвилин. За цей час студенти працюють самостійно, але мають можливість звернутися до викладача за допомогою. Роль викладача виявляється консультативную. Викладач повинен ретельно стежити за ходом виконання завдань і вчасно приходити на допомогу. У викладача повинні бути наготові граматичні схеми, таблиці, картки з фразами, які допомагають висловлювати думки і т.д., щоб у випадку необхідності забезпечити цим матеріалом студентів і тим самим зберегти час. Після виконання завдання студенти повинні продемонструвати свої результати всій групі. Таким чином, поділитися інформацією, закріпити та розширити знання інших студентів, залучити їх до взаємодії. Під час такого заняття студенти тренують всі канали сприйняття. Заняття побудоване таким чином, що спочатку кожен студент самостійно знайомиться з новою лексикою, інформацією за темою певним способом, який максимально підходить до його типу сприйняття, та, використовуючи всі свої здібності, продумує, як він передасть та пояснить ці знання іншим студентам. А в другій частині заняття студенти у взаємодії один з одним постійно закріплюють та розширюють знання за темою, виступаючи то активним то пасивним діячем.
Вважаємо, що навчання за станціями є найефективнішим методом індивідуалізаціїї навчального процесу. Цей метод спрямований на особистісні якості студента, розвиває навички самоконтролю та свідоме ставлення до навчання і сприяє підвищенню мотивації, що в сукупності призводить до ефективного вивчення іноземної мови.
Список використаних джерел
1. Кажан Ю. М. Метод навчальних станцій як один з ефективних методів інтерактивного навчання німецької мови студентів – майбутніх вчителів. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2014. – Вип.73. – Ж. - с. 94-97.
2. Bauer R. Lernen an Stationen. Neue Möglichkeiten schülerbezogenen und handlungsorientierten Lernens / R. Bauer // Pädagogik. – 1998. – № 7/8. – S. 25–27
3. Falk-Frühbrodt Christine. Lerntypen I, II, III [Electronic resource] / Christine Falk-Frühbrodt. – Berlin : Institut für integratives Lernen und Weiterbildung, 2005. – Access mode: http://www.iflw.de/wissen/lerntypen.htm.
4. Fleming N. D. Helping Students Understand How They Learn / N. D. Fleming, C. Mills // The Teaching Professor, Magma Publications, Madison, Wisconsin, USA, 1992. – Vol. 7. – No 4. – Р. 23–31.
5. Schutt Manuella. Unterrichtsmethode Stationenlernen [Elektronische ressource] / Manuella Schutt. – 2011. – Zugriffsmodus: http:www.welleg.de/unterricht/ stationen.
6. Smith M. K. David A. Kolb on experiential learning [Elektronische ressource] /M. K. Smith. – 2001. – Zugriffsmodus: http://www.infed.org/biblio/b-explrn.htm
|