Невід’ємною складовою академічної доброчесності є коректне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Правильно організований поточний і підсумковий контроль уможливлює адекватний характер оцінювання, якому передує процес оптимізації викладачем вже існуючих та долучення інноваційних методів контролю.
Оцінювання навчальних робіт і знань студентів мусить мати об’єктивний характер з подальшою тенденцією до його максимальної диференціації.
Поєднання різних форм контролю сприяє усвідомленому сприйняттю навчального матеріалу в цілому, і конкретних форм зокрема, а також кращому запам’ятовуванню ключових питань, що закріплюються під час розгляду завдань. Такий підхід до контролю знань створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей студентів і активізації їхньої самостійної роботи на заняттях [1, с.43].
Застосований викладачем комплекс методів оцінювання має передбачати поетапний та послідовний контроль, що сприяє не лише отриманню студентами дійсно якісних знань, умінь та навичок з предмету, але й насамперед об’єктивізації самого процесу контролю.
З усіх існуючих на різних етапах навчального процесу видів контролю саме підсумковий слугує визначенню рівня сформованості у здобувачів освіти іншомовних комунікативних компетенцій. У підсумковому контролі на перший план виступає контролююча функція [2, с.235]. Важливою складовою підсумкового оцінювання є контроль практичних навичок і вмінь. Цей етап вважається вкрай важливим, оскільки дає можливість оцінити рівень формування професійних рис у студентів. Тож ризики необ’єктивного оцінювання саме на етапі підсумкового контролю мусять бути ретельно прораховані. В умовах військової агресії на території України до загальновідомих проблем адекватного оцінювання в умовах дистанційного навчання, а саме:
– розрив соціальних комунікацій та «живого спілкування» між викладачем і студентом;
– відсутність безперебійного доступу до мережі Інтернет;
– проблема ідентифікації студента, так як відеоспостереження не завжди є можливим;
– проблеми зі зворотнім зв’язком;
– обмежені можливості зрозуміти індивідуальні потреби кожного учасника навчального процесу;
– відсутність досконало розроблених онлайн-курсів,
додалися проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям студентства та викладачів: пригнічений стан, підвищення тривожності, страх. Наслідком негативного психологічного стану учасників дистанційного освітнього процесу можуть бути проблеми з концентрацією на навчанні, що значною мірою ускладнює коректність оцінювання навчальних здобутків. При цьому існуючі раніше проблеми адекватного оцінювання загострилися. Так, через руйнування інфраструктури країни в результаті військової агресії якісний та безперебійний доступ до мережі Інтернет став проблематичним для багатьох студентів та викладачів. Тож контролююча функція в таких умовах часто зазнає ризиків і не є достатньо ефективною. З метою нівелювання можливого суб’єктивізму в оцінюванні необхідно автоматизувати процес контролю знань шляхом тестування, перевагами якого є точність і комплексність перевірки знань. Тестові завдання дозволяють неупереджено, швидко і надійно оцінити здобуті компетентності студентів в процесі поточного і підсумкового контролю. Комп’ютерне тестування висуває певні вимоги щодо розробки тестових завдань і методів їх використання, які потребують постійного удосконалення, тому залишаються на сьогоднішній день предметом освітніх досліджень. Важливими завданнями актуальних досліджень можуть бути зокрема:
– виявлення дослідним шляхом можливих недоліків навчального процесу, що є чинниками порушення академічної доброчесності;
– аналіз різних систем онлайн-тестування з метою визначення критеріїв коректного оцінювання навчальних досягнень;
– дослідження ефективності існуючих тестових завдань за принципом валідності в синхронному та асинхронному режимі оцінювання.
Результатами подібних досліджень мають стати зокрема:
– розроблення оптимальної системи коректного онлайн-тестування для підтримки real learning;
– підбір матеріалів і розроблення системи валідних тестових завдань з урахуванням визначених дослідженням критеріїв коректного оцінювання навчальних досягнень;
– створення навчальної нормативної бази;
– впровадження та дослідження розробленої системи коректного онлайн-тестування у навчальний процес з метою створення доброчесного навчального середовища в умовах віддаленості учасників освітнього процесу;
– освоєння та оптимізація результатів експериментального дослідження;
– надання методичних рекомендації щодо коректного використання розроблених механізмів контролю за дотриманням норм академічної доброчесності в умовах дистанційного навчання.
Відмінна риса тесту – наявність вимірювання, функція якого полягає в тому, щоб надавати кількісну і якісну інформацію щодо прогресу навчання, діагностики недоліків, прогнозування успішності [3, с.157].
Стрімке впровадження цифрових технологій у освітній процес не тільки суттєво змінило вимоги до організації навчального процесу, а й значно підвищило очікування щодо результатів навчання. Необхідність модернізації викладання змусило переглянути, адаптувати і доопрацювати існуючі можливості навчання та контролю з урахуванням інноваційних потреб. Успішність реалізації завдань полягає у тісному зв’язку із вдосконаленням навчального процесу і його повним інформаційно-науковим забезпеченням. Результати та матеріали освітніх досліджень повинні впроваджуватися як в аудиторний, так і поза аудиторний навчальний процес.
Список викорастаних джерел:
1. Зварич. Проблема удосконалення контролю і оцінки знань студентів. Рідна школа. – 2000 №10. – С. 43-45.
2. Слепкань З.П. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К., 2000. – 235с.
3. Столярчук Ганна, Кудлай Ольга. Удосконалення методики контроля й оцінювання іншомовної комунікативної компетенції студентів у ЗВО. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал/голов. ред. А.А. Сбруюва. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021. № 9 (113). С. 157-168.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter