В останні роки у зв'язку з пандемією та початком війни дистанційне навчання у середній та вищій школі як у синхронній, так і асинхронній формі стало основним трендом у системі освіти України.
З одного боку, таке навчання має безліч позитивних сторін: доступність з будь-якої точки світу (безліч учнів змушені перебувати за межами країни з міркувань безпеки, але продовжують навчання в Україні); ефективний розподіл часу (доступ у навчальних матеріалів у будь-який час доби); більш тісна взаємодія між викладачем та студентами в онлайн форматі поза стінами аудиторії.
З іншого боку, безсумнівно, є й негативні сторони: доступність технологій (наприклад, відсутність доступу до інтернету в умовах відключення електроенергії; низька комп'ютерна грамотність (як студенти, так і викладачі не завжди володіють сучасними комп'ютерними технологіями); самоорганізація учнів та викладачів; академічна доброчесність ( 100% достовірні результати неможливо отримати в процесі дистанційного навчання).
В умовах дистанційного навчання контроль зазвичай здійснюється за допомогою тестів або за можливості усного спілкування з викладачем. Якщо співбесіду при наявності відео зв’язку можна оцінити досить об’єктивно та звести вірогідність шахрайства до мінімуму, то письмові роботи такої можливості не дають.
При вивченні іноземної мови письмовий контроль зазвичай включає такі аспекти, як Use of English, Reading, Listening, Writing. Виконання цих завдань передбачає обмеження часу і неможливість доступу до будь-яких довідкових ресурсів. І якщо першого можна досягти викладаючи завдання у певний час із лімітом виконання або за допомогою онлайн тестів, то запобігти другому практично неможливо.
При порівнянні результатів тестування в кількох групах студентів в умовах аудиторії та дистанційно було зазначено, що не менше 70% учнів значно (до 30%) підвищили свої результати, здаючи тести онлайн.
Таким чином, можна дійти висновку, що така розбіжність у рівні однієї і тієї ж групи студентів є результатом списування-виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, що згідно статті 42 Закону України “Про освіту” є порушенням академічної доброчесності і унеможливлює об'єктивне оцінювання. Необхідно шукати шляхи та прийоми, які підвищують якість контролю знань студентів.
Список використаних джерел:
1. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г. Дистанційне навчання: умови застосування. Дистанційнийкурс : навч. пос. / В.М.Кухаренко, О.В. Рибалко, Н.Г.Сиротенко. – Х: НТУ «ХПІ», «Торсінг», 2002. – 320 с.
2.Методичне обєднання вчителів дистанційного навчання [Електронний ресурс] // Дистанційне начання у вінницькому районі. – Режим доступу: http://vin-distanziyne.at.ua/index/virtualne_mo/0-14
3.Навчальний сайт Харківського національного аерокосмічного університету [Електронний ресурс] // Сайт системи підтримки Харківського національного аерокосмічного університету .– Режим доступу: http://mentor.khai.edu.
4. Blake, R. J. (2009). The use of technology for second language distance learning. The Modern Language Journal 93.1, C.822–835.
5. Comas-Quinn, A., de los Arcos, B. & Mardomingo, R. (2012). Virtual learning environments (VLEs) for distance language learning: Shifting tutor roles in a contested space for interaction. Computer Assisted Language Learning 25.2, C.129–143.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter