Досвід розвинутих зарубіжних держав свідчить про те, що органи місцевого самоврядування займають чільне місце в системі інноваційних відносин, у тому числі, беруть активну участь як у формуванні місцевої (муніципальної) інноваційної політики (як складової загальнодержавної), так і стимулюванні інноваційної діяльності на місцях [1]. Органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль у розробці місцевих програм економічного розвитку, інноваційних багатосторонніх проєктів для реалізації стратегічних цілей громади і, таким чином, формують рівень якості життя членів територіальних колективів, розвитку економіки регіону, держави в цілому.
Огляд напрацювань зарубіжних дослідників свідчить про зростання інтересу до питань, що пов’язані з визначенням підходів до розуміння інновацій, інноваційної системи, інноваційної діяльності загалом. До порівняно нових досліджуваних характеристик можна віднести ступінь інноваційної спрямованості муніципального розвитку, можливості використання наявного інноваційного потенціалу, участь місцевого самоврядування у формуванні інноваційно-орієнтованого середовища, зокрема, й дослідницьких структур.
Метою цієї роботи є вивчення основних проблем, пов’язаних із участю місцевого самоврядування у створенні організаційних та правових передумов розвитку дослідницьких структур, зокрема на основі аналізу досвіду держави-учасниці ЄС Франції, а також можливостей його використання Україною.
Франція, яка вважається родоначальницею континентальної системи місцевого самоврядування вирізняється промоцією та підтримкою інновацій саме на рівні держави, зокрема, Міністерства Європи та закордонних справ, а також державних агенцій. Зокрема, у 2017 році Уряд Французької Республіки офіційно заявив, що бере курс на формування «start-up» нації. Крім того, Уряд Франції запроваджує і підтримує різні ініціативи, які спрямовані як на створення та розвиток екосистеми окремих регіонів (наприклад, Бордо, О-де-Франс та ін.), а також на вибудовування зв’язків із зарубіжними екосистемами, підтримання французьких науково-дослідних організацій за кордоном, посилення доступу до ринку вітчизняних інноваційних компаній, підвищення привабливості держави як місця для ведення бізнесу [2].
Стратегія цієї держави ЄС полягає радше у взаємодоповнюваності, аніж у конкуренції, що передбачає фінансування Урядом дослідницьких організацій, які фінансово забезпечують більшу частину дослідницької інфраструктури. У свою чергу, у 2021 році Франція пішла далі і виступила з ініціативою «Welcome to la French Tech», що була спрямована на повернення / переїзд компаній до країни. З цією метою було не лише запропоновано допомогу в забезпеченні доступу до відповідних служб, а й спрощено процедури та створено мережу «French Tech» контактів в усіх префектурах.
Реалізація цих та ряду інших заходів, метою яких було створення «French Tech» екосистеми, покладено як на органи державної влади, так і на місцеве самоврядування, у тому числі, за посередництвом префекта, як представника інтересів держави. Йдеться про такий бік роботи префектів, який пов’язаний з місцевою економікою та зв’язками з бізнесом і передбачає встановлення контактів з місцевими виборними представниками та іншими партнерами чи асоціаціями у різних сферах (промисловість, сільське господарство, крафтове виробництво тощо) [3].
Відтак, крім реформи децентралізації, яка не оминула Францію і призвела до суттєвого розширення повноважень органів місцевого самоврядування і послаблення надмірної «опіки» з боку префекта за діяльністю його органів та посадових осіб, слід зважати на такі забезпечувальні заходи, як: 1) достатньо високі (5 % ід ВВП) витрати на освіту і науку (майже 45 % населення віком 25 – 34 роки, а також майже 34 % віком 25 – 64 мають вищу освіту; країна займає 8 місце у світовому рейтингу за продуктивністю праці); 2) достатньо високі (більше 2 % від ВВП) витрати на наукові дослідження і розробки (зокрема, найбільші інвестиції залучаються у сфери виробництва автомобілів, літаків, космічних кораблів, фармацевтику, науково-технічну діяльність, а також IT та інформаційні послуги); 3) достатньо великі інвестиції у розвиток місцевої, у тому числі, дослідницької інфраструктури (більше 70 %); 4) розробка і впровадження новітніх програм у сферах біотехнологій, екологічних технологій тощо[4].
Досягненню Французькою Республікою високого рівня конкурентоспроможності наукових досліджень і науково-технічних розробок сприяла, у тому числі, згуртованість регіонів, що стала в нагоді після світової економічної кризи 2008 року. В результаті у 2013 році було створено Agence France Locale, головною метою діяльності якого є фінансування місцевого самоврядування, а його власниками є органи місцевого самоврядування Франції.
Відтак, у Франції йдеться і про вироблення «дорожньої карти», планування і про внесок громади (roadmap, planning, community input), і про внесок на наднаціональному рівні (supranational input (ESFRI, InRoad) [5].
Попередньо підсумовуючи, можна зазначити, що характерні риси та особливості системи місцевого самоврядування так чи інакше проявляються на рівні конституційно-правового регулювання питань щодо організації та діяльності місцевого самоврядування у зарубіжних країнах, зокрема, у Франції. Наведений приклад особливостей інноваційного розвитку зарубіжної країни, зокрема, держави-учасниці ЄС Франції, свідчить про важливість обрання та конституційно-правового закріплення власної моделі місцевого самоврядування з одного боку (що ґрунтується на тій чи іншій системі, зокрема, континентальній), а також про здатність до трансформації (гнучкість) системи публічної влади в державі загалом, й місцевого самоврядування зокрема.
У свою чергу, діяльність держави у сфері підвищення рівня конкурентоспроможності наукових досліджень і науково-технічних розробок в Україні сьогодні триває не зважаючи на обставини. Про це свідчать розроблені і прийняті нормативно-правові акти, пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства з питань реалізації експериментальних проєктів у цій сфері тощо. Не зважаючи на вкрай важкі обставини, на місцевому рівні не лише тримають постійну оборону, забезпечують життєво важливі потреби членів громад, а й продовжують втілювати політику інноваційного розвитку, цифровізації, удосконалення надання публічних послуг. Таким чином, вивчення зарубіжного досвіду в означеній сфері є вкрай важливим і актуальним, зокрема, зважаючи на необхідність повоєнного відновлення України.
Список використаних джерел:
1. Kousuke Araki. Technological innovation, national urban policy and local development: policy implications of the concept technopole and Japan’s technopolis programme for developing countries. W. P. # 110. – 2000. – 40 p.
2. Eco-innovation at the heart of the European policies. URL: https://ec.europa.eu/environment/ecoap/sites/default/files/field/field-country-files/eio_country_profile_2018-2019_france.pdf
3. What exactly does a préfet do? The Connexion. URL: https://www.connexionfrance.com/article/Archive/What-exactly-does-a-prefet-do
4. Entrepreneurship and investing in France. URL: https://www.diplomatie.gouv.fr/en/french-foreign-policy/economic-diplomacy-foreign-trade/entrepreneurship-and-investing-in-france/#sommaire_5
5. Optimising the operation and use of national research infrastructures OECD Science, Technology and industry policy papers. August, 2020 No. 91. URL:https://www.scienceeurope.org/media/cbchuqpj/se-oecd-policy-paper-optimising-the-operation-and-use-of-national-research-infrastructures-aug-2020.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter