Одним із важливіших показників діяльності банків є обсяг регулятивного капіталу. Завдяки йому банк отримує можливість покривати негативні наслідки від ризиків різного виду у своїй діяльності. Достатні обсяги регулятивного капіталу є обов’язковою умовою забезпечення захисту коштів вкладників банку, фінансової стійкості та стабільної діяльності кожного банку.
Регулятивний капітал є сумою основного та додаткового капіталу з вирахуванням відвернень. До складу основного капіталу відноситься фактично сплачений зареєстрований статутний капітал, додаткові внески акціонерів у статутний капітал, фінансова допомога акціонерів банку і т.д. Додатковий капітал включає результати переоцінки основних засобів та результатів поточного та звітного року (прибутку). До відвернень відносяться балансова вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, сума вкладень в капітал дочірніх установ, балансова вартість акцій власної емісії та інше. В Україні склад регулятивного капіталу регламентується Інструкцією «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» [1], затвердженою постановою Правління Національного банку України.
Для оцінки стабільності та фінансової стійкості чотирьох крупніших системно важливих банків доцільно в динаміці розглянути обсяги їх регулятивного капіталу, які представлені у таблиці 1.
Детальному розгляду змін обсягів регулятивного капіталу за три роки у розрізі виділених крупніших комерційних банків України повинен, на наш погляд, передувати аналіз ступеню відповідності регулятивного капіталу кожного банку нормативу достатності, встановленого Національним банком України у обсязі не менше 200 млн. грн.
Розрахунки показали, що за період 2019-2021 року всі показники регулятивного капіталу ПриватБанку, Ощадбанку, Укрсиббанку, Укрексімбанку відповідали нормативному значенню цього показника, що є вельми позитивним результатом.
Таблиця 1
Регулятивний капітал найбільших комерційних банків України у 2019-2021 роках
Джерело: розроблено автором на основі [2];
Причина відповідності обсягів регулятивного капіталу всіх наведених банків нормативу у 200 млн. грн. пояснюється тим, що аналізовані банки є найбільшими в Україні і через велику кількість фінансових ресурсів у них проблеми із виконанням нормативів відсутні. Зазвичай їх невиконання характерне для малих банківських установ, що функціонують в Україні. Таких як АТ “БТА БАНК”, “БАНК ФОРВАРД”, “АЛЬПАРІ БАНК”.
Що стосується динаміки збільшення обсягів регулятивного капіталу великих банків, то вона також в цілому є позитивною. Із наведеної статистичної інформації можна побачити, що найбільшими обсягами регулятивного капіталу має в своєму розпорядженні АТ КБ “ПриватБанк”. Причому з кожним аналізованим роком його обсяг збільшувався, на 83,4% у 2020 році і на 115,84% у 2021 році.
АТ “Ощадбанк” за 2020 рік майже у півтора рази збільшив обсяги свого регулятивного капіталу, але вже у наступному році вони знизилися на 0,64%. За весь аналізований період регулятивний капітал все одно збільшився, тому наявна позитивна тенденція. У АТ "УКРСИББАНК" за весь аналізований період обсяги регулятивного капіталу зростали на 18,61% і 22,98% у 2020 році і 2021 році відповідно. Регулятивний капітал Укрексімбанку збільшився на 9,91% у 2020 році та спав на 8,21% у 2021 році. В загалі за аналізований період збільшився на 123,8 тис. грн.
Підводячи підсумок дослідженню, необхідно відмітити, що, державні санаційні заходи, що проводилися з 2014 року значно посилили стійкість банківської системи України щодо виконання вдосконалених нормативів центробанку, що обумовлено не тільки різким зменшенням кількості комерційних банків (якщо у 2014 році їх було 180, то вже у 2022 році їх було 67), а й покращенням регулятивних функцій НБУ.
Список використаних джерел:
1. Інструкція про порядок регулювання діяльності комерційних банків в Україні: Постанова Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0841-01#Text
2. Національний банк України: офіційний сайт. Економічні нормативи та ліміти відкритої валютної позиції. URL: https://bank.gov.ua/files/stat/Ratios_by_Banks_2022-10-01.xlsx
_______________
Науковий керівник: Ульянова Людмила Петрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки та світових фінансів, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter