Практично, коли знаходишся в невідомій ситуації, яка складається в майбутньому. Потрібно шукати певні рішення, розробляти план, спираючись на імовірнісні характеристики. Тобто потрібно діяти в умовах невизначеності, розв’язувати певні завдання оптимального пошуку. Такі завдання формулюються окремим найкращим рішенням на наперед заданій множині допустимих рішень.
Основною інформацією, необхідною для розв’язання , є виробнича функція, яка є залежністю виробництва від двох аргументів: рішення та ситуації. Головний крок при її розв’язанні полягає у поєднанні виробничої функції та функції ризику. Остання відображає залежність ступеня ризику реалізації планів. Методи поєднання є різні та неоднозначні, які залежать від критеріїв ризику, які обирає сама людина.
Головними причинами невизначеності можуть бути:
- невизначений характер науково-технічного процесу;
- динамічні зміни внутрішніх та зовнішніх умов розвитку економіки, які впливають на стан підприємства;
- неминучі похибки при використанні та аналізі систем;
- розширення творчої активності працездатного населення;
- необхідність проектування потужних інформаційних потоків з допомогою комп’ютерної бази даних;
- імовірнісний характер основних економічних параметрів.
Планування в умовах кризи є швидке реагування на поточні зміни зовнішнього середовища через прийняття оперативних рішень щодо корегування та уточнення квартальних планів.
Важливим завданням в таких умовах стає розвиток гнучкого планування виробничої діяльності підприємства. Динамічне планування застосовується в умовах підвищеної нестабільності та динамічності зовнішнього середовища. При застосуванні динамічного планування відбувається постійне оновлення даних і відображення всіх змін у режимі реального часу , тобто планування на основі реальних даних підприємства. Виділяючи слабкі місця, слід спрямовувати всі сили на їхнє усунення.
Серед основних підходів щодо підвищення ефективності планування в умовах кризи, які повинні дотримуватися підприємства, для того щоб втриматися на ринку і продовжувати своє успішне існування є такі:
- зниження деталізації, підвищення гнучкості та оперативності планування;
- розробка антикризових асортиментів продукції, що дозволить ефективно функціонувати в умовах зниження попиту;
- планування бюджету компанії, планування витрат і передача повноважень із управління витратами менеджерам підрозділів, що дозволить значно знизити витрати компанії;
- стежити за досвідом закордонних підприємств і по мірі можливості втілювати на власних підприємствах;
- на період кризи не планувати довгострокових інвестиційних проектів, які не принесуть доходу в найближчому майбутньому;
- застосування динамічного планування та своєчасне внесення змін до планів;
- планування виходячи з песимістичного прогнозу, що дозволяє підготуватися до гіршого варіанту розвитку подій;
- використання в антикризовому плануванні експертні оцінки співробітників, що дозволяє за короткий термін ефективно використовувати величезний досвід і знання, накопичені топ-менеджерами компанії.
Також важливе значення при плануванні діяльності підприємств, що діють в невизначеному ринковому середовищі, належить сценарному плануванню. При сценарному плануванні підприємство визначає ключові фактори зовнішнього середовища, які впливають на його діяльність, далі формулює якісно різні варіанти розвитку подій, на основі яких прогнозує як будуть змінюватися ці чинники та відповідні ринки. При цьому підприємство складає різні варіанти плану. На наступному етапі визначаються ризики та можливості для компанії в кожному сценарії. Таке планування дозволяє підприємству моделювати чисельні можливі зміни не тільки для того, щоб вибрати з них найбільш прийнятні, але і щоб мати в своєму розпорядженні запасні рішення, забезпечуючи швидку і раціональну реакцію на них.
Отже, планування ризику в діяльності підприємства дасть можливість зменшити невизначеність, усунути конфліктність, розробляти і приймати точніші плани, оптимізувати ресурси і у результаті підвищити стабільність і ефективність діяльності підприємства на ринку.
Список використаних джерел
1. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 302 с.
2. Вітлінський В.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. [Текст]. – К.: ДЕМІУР, 1996. – 211 с.
3. Кобзій О.В. Застосування методу динамічного планування в діяльності підприємств в умовах економічної кризи/ О.В. Кобзій// Економічний Вісник Донбасу. – 2009. – No 4 (18). – С. 80-83.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter