Розвиток та становлення російських ПВК, а також їх участь у бойових діях в різних регіонах світу пояснюється тим, що задля прогнозування тенденції їх подальшого впливу як на хід бойових дій в Україні, так і в геополітичному просторі вони потребують ретельного вивчення.
Необхідно переосмислити розуміння міжнародної ситуації, співвідношення інтересів і можливостей між власною та іншою стороною, виникнення спільних засобів збройного протистояння в розвинутих країнах світу, заснованих на передумові розумної ініціативи наявних форм та методів реалізації спеціальної операції. Тому становлення та розвитку приватних військових компаній росії, їх участь у бойових діях в різних регіонах світу, а також тенденції майбутніх шляхів розвитку є предметом нашого дослідження.
Приватні військові компанії - це недержавні організації, які надають військові послуги фізичним особам, суб'єктам і державам на договірній основі, включаючи спеціалізовані служби, пов'язані з військовими операціями, в тому числі з військовим, стратегічним плануванням, збиранням інформації, технічним або логістичним забезпеченням, підготовкою військовослужбовців, логістикою та іншим [3].
Розглядаючи законодовство росії слід відзначити, що відповідно до 359 статті про “Найманство” Кримінального кодексу заборонено надання військових послуг приватними компаніями (найманство) в росії. Кримінальним кодексом РФ передбачено до семи років ув'язнення; за участь у збройних конфліктах на території іншої країни, а за рекрутинг, навчання та фінансування найманців - до 15 років [4]. Але по факту систематичні порушення закону це є традицією для російської держави, так російські ПВК займаються рекрутингом колишніх військовослужбовців, ветеранів військ спеціального призначення, а з недавніх часів і злочинців які знаходяться у виправних колоніях. Також підготовка та тренування найманців відбувається безпосередньо на територіях військових частин ЗС рф.
Початок історії створення в Росії приватних військових компаній більшість дослідників схильна датувати 2013 роком. Воєнний конфлікт на сході України став для них першим серйозним випробовуванням. За даними СБУ, зокрема російська ПВК «Вагнер» брала участь у боях за Луганський аеропорт та була причетна до збиття українського Іл-76, відмітилася в боях за Дебальцевський виступ. Участь у бойових діях на території України брали не менше 270 бійців цієї компанії. Географія діяльності російських ПВК постійно розширюється. Зокрема вони в останні роки брали активну участь в бойових діях у Сирії і Лівії, активізувалися у низці африканських країн (ЦАР, Судан). [1]
В умовах переходу ситуації на Донбасі до фази інтенсивних бойових дій у 2014 році зросла також потреба у найманцях з відповідною військовою підготовкою. Їх рекрутингом в основному займалися російські ПВК. Окрім рекрутингу, ПВК виконували широке коло завдань – від обслуговування військової техніки і озброєння, ведення розвідки до безпосередньої участі у бойових діях. Схід України став для них своєрідним тренувальним майданчиком для опрацювання концепції своєї участі в локальних збройних конфліктах.
Зараз ПВК росії ведуть активну участь у бойових діях під час повномасштабного вторгнення на територію України з 24 лютого 2022 року, а саме часткового успіху вони зазнали під час штурму Попасної, на Бахмутському та Херсонському напрямках. Отже, це показує що найманців ПВК використовують як авангард для розв’язання проблем на найбільш складних напрямках фронту: взяття або утримання певних рубежів, населених пунктів та стратегічно важливих районів.
Важливо відмітити роль найманців у Сирії. До Сирії особовий склад російських ПВК прибув у вересні 2015 року, де найманці були активно задіяні у боях за Пальміру, займалися бойовою підготовкою та тренуваннями сирійців у ролі інструкторів, здійснювали захоплення нафтородовищ, заводів й інших об‘єктів інфраструктури по усій Сирії, а також у операціях коли не можна використовувати регулярні війська. Так при спробі захоплення заводу Conoco в провінції Дейр-ез-Зор у лютому 2018 році бійці російського ПВК потрапили під сильний авіаудари ВПС США, які захищали зазначений об’єкт та як наслідок втратили більше 100 бійців убитими за одну ніч. Однак за офіційними даними у тому місяці Збройні сили росії в Сирії не мали жодних втрат. Оперативно перевірити з незалежних джерел інформацію про втрату сторін в умовах війни є не можливим, однак експерти наголошують, що супротвники під час війн звжди занижують свої втрати та завищують чужі. Приховування правди стало основним принципом того, як влада в росії взаємодіє з суспільством. Саме завдяки роботі ПВК у самих брудних й важких операціях, росія має таку гарну статистику мінімальної смертності серед військових за час війни у Сирії.
Ще однією сферою свого впливу росія розглядала Центральноафриканську Республіку, де діяла за допомогою найманців з ПВК «Група Вагнера». Де головною метою операції збереження при владі їхнього ставленика президента Фостена-Арканжа Туадера, надаючи своїх інструкторів для підготовки збройних сил ЦАР, а також безпосередньо його охорони й охорони гірнодобувальних підприємств - в обмін на доступ до урану, діамантів та золота. Також, ще одним наслідком даної операції стало те, що росіяни у тому ж році побудували тренувальний табір в районі Бангі у зруйнованому палаці Беренго. [5]
Своїх найманців росія використовувала у Лівії з 2017 року, де було задіяно близько 800 осіб з ПВК «Група Вагнера», які очолювали наступ на столицю країни, що перебували під контролем визнаного світом уряду. Вже у 2019 році, під час наступу Лівійської національної армії на столицю країни Тріполі, росія збільшила свій контингент до 1200 осіб. Найманці росії займались підготовкою бійців ЛНА, охороняли стратегічні об‘єкти й проводили та планували наступальні операції. Однак після поразки наступу на столицю із заходу Лівії було евакуйовано більше 1600 найманців.
Таким чином, на даний момент, можна спрогнозувати прискорений розвиток вже наявних ПВК через повномасштабне вторгнення росії на територію України з 24 лютого, збільшення чисельності особового складу, прийняття відповідних законів урядом росії задля узаконення їх діяльності, але зменшення рівня підготовки персоналу через брак часу та поразки на стратегічно важливих напрямках фронту, окрім цього зменшення присутності ПВК у інших країнах світу через першопріоритетність української кампанії. Росії вже не вистачає особового складу який би міг бути авангардом під час стратегічно важливих операцій на складних ділянках фронту, тому буде розширюватися штат, зокрема за рахунок злочинців виправних колоній.
Також можливий варіант, що у випадку поразки росії на території України ПВК можуть зникнути повністю.
Список використаних джерел:
1. Белєсков М. Сучасний російський спосіб ведення війни: теоретичні основи і практичне наповнення / М. Белєсков. // Національний інститут стратегічних досліджень. – 2021. – С. 29.
2. Кремянская Е.А., Кузнецова Т.О.. Ракітская І.А. (eds) - 2014 Russian Constitutional Law. Cambridge Scholars Publishing. P. 134.
3. Мартиненко Е. В. Феномен приватних выйськових компаній в військово-силовій політиці держав 21 століття [Електронний ресурс] / Е. В. Мартиненко, Н. П. Пархитько, Д. В. Станис // Вісник міжнародних організацій Т 12 № 4. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://cyberleninka.ru/article/n/fenomen-chastnyh-voennyh-kompaniy-v-voenno-silovoy-politike-gosudarstv-v-xxi-v/viewer.
4. Рокитська І.А. Конституційні основи Російської Федерації: навч. посіб. / За ред. І.Л. Ракитської, Є.А. Кременська, Т.О. Кузнєцової. М.: МДІМВ- 2014р Університет. С. 136.
5. ПВК Вагнера [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%92%D0%9A_%D0%92%D0%B0%D0%B3 %D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0.
6. Цепков Н. Приватні військові компанії: короткий огляд світового та російського регулювання. 2015р Режим доступу: https://zakon.ru/blog/2015/12/14/chastnye_voennye_kompanii_kratkij_obzor_mirovogo_i _rossijskogo_regulirovaniya
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter