Світ сучасності з його геополітичними реаліями вирізняється постійними змінами. Людство знаходиться в процесах трансформації, які охоплюють всі сфери соціально-гуманітарного й соціально-культурного життя. Неможливо не підкреслити важливість переосмислення сьогодення й майбутнього, адже, спостерігаючи пріоритетність політичних, економічних й військових траєкторій держав, значущість культури і мистецтва у суспільстві зменшується. Всебічний розвиток, зокрема художньо-естетичного спрямування у цій фазі епохального зламу, мають відігравати важливу роль у підтримці духовних, моральних, культурних, світоглядних та естетичних орієнтацій особистості кожного члена суспільства.
Художньо-естетичне життя завдяки розвитку чуття прекрасного й здатності творіння нового уможливлює розуміння того, що «прекрасне є символом морально доброго» [1, с. 197], і як результат - формування в суспільства естетичної свідомості, духовно-моральних, культурних цінностей. Український учений-педагог М.М. Фіцула у своїх працях визначає, що «естетична свідомість - форма суспільної свідомості, що реалізується як художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах. Формується вона на основі естетичної практики упродовж історичного розвитку суспільства. Важливими її елементами є естетичні почуття - особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва; естетичний смак - здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного; естетичний ідеал - уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Саме вони обумовлюють естетику поведінки особистості - ознаки прекрасного у вчинках і діях людини (ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми)» [2, с. 293-294].
Герхард Рудольф Баум задається питанням, що війна в Україні робить з мистецтвом, зі свободою. Автор статті зазначає, що мистецтво - це еліксир життя у вільному суспільстві, яке забезпечує його виживання, але й потребує подиху саме вільного, космополітичного суспільства [4]. Враховуючи думки Герхарда Р. Баума та прагнення Культурної ради Північного Рейну-Вестфалії допомагати орієнтуватися українцям-біженцям в культурному житті, необхідно виокремити проєкт «Культура підтримує культуру» (нім. «Kultur hilft Kultur»), який можна визначити «інструментом» розвитку естетичної свідомості. Проєкт всебічно допомагає українським митцям, діячам культури, які втекли із зони бойових дій. В електронному ресурсі проєкту вказано, що «в інформаційній добірці Ви знайдете рекомендації та посилання щодо культурного життя Північного Рейну-Вестфалії, які містять перші контактні дані, зв’язки та координаційні пункти. Поза тим, Ви знайдете тут подальші посилання на різноманітні допоміжні портали. На платформі оголошень можна подивитися конкретні пропозиції та пошукові запити приватних осіб та організацій, а також розмістити своє оголошення» [5]. Завдяки різноманітності напрямків, уможливлюється співпраця в напрямках танцю, музики, літератури, образотворчого мистецтва, фільму та медіа, театру, міждисциплінарної культури. Основна мета полягає в тому, щоб розповсюдити мистецьку діяльність, у тому числі шляхом включення її в існуючі структури, наприклад в гуртках, хорах, ансамблях, галереях. Із статті Крістіане Хоффманс можна винести, що «Kultur hilft Kultur» - це унікальна мистецька платформа, рекламний портал, на якому пошукові запити та пропозиції викладаються німецькою та українською мовами. З одного боку, наприклад, український музикант шукає приміщення для репетицій, художник – студію, акордеоніст – грати в гурті. З іншого боку, театр шукає українсько-німецького перекладача , пропонуються репетиційні зали для танцюристів, є запити на асистентів оркестру тощо [3].
Дослідивши положення мистецтва та його художньо-естетичний вплив на мапі пріоритетів сучасності, можна зробити висновок, що проєкт «Kultur hilft Kultur», підтримуючи культуру й біженців, відіграє важливу роль у розвитку естетичної свідомості українців і сучасного суспільства в соціально-гуманітарній й соціально-культурній сферах життя. Це поянюється тим, що через мистецтво і творчість, які мають бути доступними всім і всюди, формується естетичне сприйняття дійсності, прекрасне й морально добре в кожній особистості, її моральні, естетичні, інтелектуальні, екологічні, світоглядні та громадянські цінності, що уможливлює культурне й мирне майбутнє суспільства.
Список використаних джерел:
1. Кант І. Естетика / Пер. з нім. Б. Гавришкова. - Львів: Аверс, 2007. - 360 с.
2. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К., Видавничій центр «Академія». 2002. - 528 с.
3. Die Kultur hilft der Kultur. // Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.welt.de/regionales/nrw/article239525045/NRW-Kunsthilfe-fuer-Ukrainer-Die-Kultur-hilft-der-Kultur.html
4. Gerhart R. Baum. Der Krieg und die Kultur. Die Rolle der Künste in dieser Phase des Epochenbruchs. // Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.kulturrat.de/themen/texte-zur-kulturpolitik/der-krieg-und-die-kultur/
5. Kultur hilft Kultur. Культура підтримує культуру. // Електронний ресурс. – Режим доступу: https://kultur-hilft-kultur.de
________________
Науковий керівник: Шевченко Галина Павлівна, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України
|