Потенціал здоровʼя і активного довголіття, формується з молоду, і те, що в цьому віці упущено, дуже важко відновити в подальшому житті людини [1, 2]. Тому особливої уваги заслуговує час навчання у вищому навчальному закладі, коли завершується період формування фізичного розвитку, структур і функцій організму. Від того, наскільки використовуються стимулюючі і оздоровчі впливи в цьому періоді, наскільки спосіб життя молодої людини знаходиться у відповідності з фізіологічними процесами. Саме в студентські роки можливості реалізації оздоровчих впливів фізичного виховання є найбільшими. Це визначається декількома факторами: по-перше, тим, що вищі навчальні заклади в порівнянні зі школами, мають у своєму розпорядженні набагато кращу матеріальну базу для занять фізичними вправами; по-друге, набагато більшими можливостями організму, що наближається до завершення вікового розвитку [3, c. 17].
У наукових публікаціях з фізичного виховання досить мало висвітлюється інформації про фізіологічний аналіз фізичних навантажень. Лише невелика частина фізіологічних досліджень присвячена вивченню спортивних, тобто близьких до максимальних навантажень [4]. Необхідно врахувати ще одну обставину, що значна частина досліджень в області фізіології фізичних вправ, виконана на тваринах [5], які не можуть в повній мірі висвітлити загальні закономірності фізіології мʼязової діяльності і мають лише непряме значення для розуміння процесів фізичного виховання.
Протиріччя у фізіологічних досліджень рухової функції людини і вкрай недостатня вивченість фізіологічних основ фізичного виховання студентів свідчить про недостатність досліджень, які необхідні для побудови раціональної, фізіологічно обгрунтованої системи фізичного виховання студентів.
Відсутність фізіологічних досліджень в галузі фізичного виховання є наслідком того, що в них немає початкової потреби. Основні проблеми фізичного виховання підростаючого покоління успішно вирішуються за рахунок розробки інших аспектів – наприклад, гігієнічних, педагогічних або медичних. Але саме і тільки фізіології людини належить ключова роль у виборі і обгрунтуванні раціональних форм і умов будь-якої діяльності людини – його праці і відпочинку, харчування та навчання. І, звичайно ж, фізичне виховання не може бути винятком у цьому питанні. Більш того, майже повна відсутність фізіологічних відомостей в галузі фізичного виховання студентів в значній мірі є причиною їх незадовільного стану здоровʼя і фізичної підготовленості.
Навіть проблема адаптації, яка для фахівців в області шкільної гігієни і фізичного виховання дітей стала однією з основоположних для розуміння процесу шкільного навчання, не звернула особливої уваги фахівців, що розробляють питання фізичного виховання студентів. Про це свідчить той факт, що у зведеннях і оглядах досліджень з фізіології рухової активності, а ні раніше, а ні в останні роки не знаходив і не знаходить свого місця розділ фізичного виховання молоді [6, c. 93].
Отже, особливе місце у фізичному вихованні належить фізіологічним дослідженням студентської молоді. Важливість цих досліджень визначається декількома факторами. По-перше, саме в цьому віці – в періоді завершення розвитку організму і особистості, формування його функціональних можливостей – можна в найбільшій мірі використовувати засоби і методи фізичного виховання. По-друге, університетська освіта є останнім, завершальним етапом навчання молодої людини. З тим багажем знань і умінь, який студент набуває в університеті, він іде в життя, де самостійно продовжує (якщо ці знання і вміння вірні і достатні) займатися фізичними вправами або припиняє ці заняття (якщо такі знання і вміння невірні або недостатні).
Список використаних джерел
1. Аршавский И.А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. Киев: Наука, 2001. 282 с.
2. Муравов И. В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта. Киев: Здоров'я, 2009. 272 с.
3. Кобза, М. Т. Фізіологічний аналіз впливу занять фізичним вихованням на адаптацію до фізичних навантажень та здоров'я студентів: автореф. дис. ... канд. біолог. наук: 03.00.13 / Таврійський НУ ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2012. 18 с.
4. Мищенко В. С. Функциональные возможности спортсменов. Киев: Здоровья, 2006. 200 с.
5. Калинский М. И., Бокиевский Ф. А., Кононенко В. Я. Содержание катехоламинов и ДОФА в тканях крыс при физических нагрузках и в восстановительном периоде. Докл. АН УССР. Сер. Б., 2001. № 8. С. 68-70.
6. Романенко В.О., Гуржеєва Н.І., Бережна С.Е., Кліменко М.І., Черняк О.П., Альошін Є.В., Лещук Т.В., Каліновська Т.М. Структура і рівень фізичного стану студентів-першокурсників: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі (ІІ частина). Донецьк, 2005. С. 92-95.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter