Сільське господарство України постійно перебувало,в жалюгідному стані колгоспників постійно переслідував страх за невиконання планів хлібозаготівель. Психологічний стан і настрої селян були тривожними,їм треба було тільки вижити.[1]
Дуже гостро для селянства постала продовольча криза, відсутність життла, нестача одягу, взуття. Дуже низький рівень оплати праці в колгоспах змушував селян значну частину свого часу приділяти власному господарству.[2]
Правове становище селянства колгоспі формувало в них відчуття вигнанців в рідній країні. Оплата праці селянства була низкою.[1]
Для селян практично недоступною була велика кількість промислових товарів. Доходи селянства ніяк не співідносилися з цінами. Матеріально-побутова повсякденність селянського життя не додавала оптимізму.[2]
Ожож соціальне становище селянства України після війни було складним. Правове становище селянства , низкий рівень оплати праці , продовольча криза , за низькі доходи все це наслідки політики радянського уряду щодо селянства.Треба підкреслити що для селян недоступною була більшість товарів.
Список використаних джерел:
1. Історія українського селянства: Нариси в 2 т. [відп. ред. В.А. Смолій]. – К., 2006
2. Рибак І.В. Стан соціально побутової сфери українського повоєнного села (1946-1955рр)\ Укр. Іст.журн.- 1994.-№1.с.61-72.
______________________
Науковий керівник: Романюк Іван Миронович, кандидат історчних наук, професор, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter