|
Автор: Коц С.М., кандидат біологічних наук, доцент кафедри анатомії та фізіології людини імені д.м.н., проф. Я.Р. Синельникова, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна; Коц В.П., кандидат біологічних наук, доцент кафедри анатомії та фізіології людини імені д.м.н., проф. Я.Р. Синельникова, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна; Коц В.В., аспірант, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м.Харків, Україна
|
Науковці відмічають, що в Україні серед причин смертності хвороби серцево-судинної системи займають близько 64%. За результатами проведених українських епідеміологічних досліджень, провідним фактором ризику, який має максимальний вплив на рівень смертності як чоловічого, так і жіночого населення, є артеріальна гіпертензія. А, як відомо, реакції системи кровообігу, як системи, розглядаються відповідальними за адаптацію організму до більшості факторів зовнішнього середовища, а отже за якість життя та рівень здоров’я загалом.
Було проведено дослідження рівня АП 144 студентів віком від 17 до 22 років у 2018 році. Це період, коли відсутня була пандемія COVID19, не було повномаштабної війни з росією.
В процесі дослідження рівня здоров’я студентів за головний показник було виділено індекс функціональних змін або адаптаційний потенціал (АП) за методикою Баєвського.
АП за методикою Р. М. Баєвського вираховували в балах за формулою, де враховується ЧСС – частота серцевих скорочень у спокої; ATд – діастолічний артеріальний тиск; АТс – систолічний артеріальний тиск; N – вік; М – маса тіла; З – зріст, 0,273; 0,014; 0,011; 0,009; 0,008 – коефіцієнти рівняння множинної регресії [2,3,4]
Справедливо відзначити, що рівень АП, а саме – у 53% досліджуваних, відповідає задовільному. Проте не менш важливим є той факт, що досить велика частина студентів мала напруження адаптації – 38%. 7% показали результати, що відповідають зривові адаптації і 2% мають незадовільний рівень адаптації. Це говорить про те, що є значна частина тих, у кого відмічається напруження адаптаційних механізмів, при яких достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів. Чим вищі адаптаційні здібності, тим вища ймовірність того, що організм людини збереже нормальну працездатність і високу ефективність діяльності в разі дії факторів зовнішнього середовища.
Результати досліджень адаптаційного потенціалу у студентів двох вікових груп показали, що задовільний рівень адаптаційного потенціалу спостерігається у 58% студентів 17-18 років, трішки менше серед 19-22-річних - 54%. Проте більш значна різниця в кількості тих у кого виявлено напруження адаптації. У групи студентів віком 19-22 років - 42% у той час, як у 17-18 річних лише 30% (табл. 1).
Табл. 1.
Розподіл за показниками адаптаційного потенціалу серед студентів
Відомо, що під час систематичного перенавантаження нервової системи виникає перевтома, для якої характерні відчуття втоми до початку роботи, відсутність зацікавленості до неї, підвищена роздратованість, головний біль, апатія, погіршення апетиту, запаморочення. Останні роки можна було спостерігати деяку тенденцію до зниження функціональних резервів організму та зростання кількості патологій серцево-судинної системи серед сучасної молоді. Це можна пояснити стресами, інформаційним перенавантаженням, гіподинамією, недотриманням здорового способу життя, поширенням шкідливих звичок та інше. Ці явища провокують спочатку деякі функціональні порушення в системі, а згодом сприяють утворенню різних патологій.
Тим студентам, у кого виявлено незадовільну адаптацію та зрив адаптації рекомендовано звернути увагу на поліпшення соціальних та психологічних умов (наприклад, зменшення рівня стресу), способу життя (дотримання здорового харчування, відмова від шкідливих звичок), підвищення рівня рухової активності [1,6] задля поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи досліджуваних та молоді в цілому. Цього можна досягти шляхом проведення здоров’язбережувальних заходів та регулярному моніторингу загального стану здоров’я та особливо серцево-судинної системи студентів.
Література
1. Коц ВП. Коц СМ. Характеристика варіабельності серцевого ритму у молодих людей з різним рівнем рухової активності. Біологія та валеологія. 2017; Вип. 19: 85-93.
2. Коц СМ, Коц ВП. Дослідження функціонального стану організму студентів. Біологія та валеологія. 2015; Вип. 17: 78-85.
3. Коц СМ, Коц ВП. Фізіологія людини: навчальний посібник. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди; 2015. 307 с.
4. Коц ВП, Коц СМ. Характеристика функціональних показників серцево-судинної системи організму дітей шкільного віку. Біологія та валеологія. 2016; (18): 125-134.
5. Коц СМ., Коц ВП, Коваленко ПГ. Характеристика функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Біорізноманіття, екологі та експериментльна біологія. 2021; Том 23(№1): 68-76.
6. Коц СМ, Коц ВП, Удовик ТГ. Рівень фізичної активності сучасних студентів. В: Аршулік І, редактор. Матеріали LXV Міжн. наук.-практ. конф..Розвиток науки та техніки в умовах пандемії; 2021 квіт. 26; Київ. Київ: Аладін; 2021, с. 94-99.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter