Проголошення незалежності України дало змогу вибрати політичний курс держави на європейський розвиток, а також викристалізувати перед громадянським суспільством головне завдання подальшого розвитку країни, що полягає в переході шляхом економічних реформ в усіх галузях, зокрема системі охорони здоров’я, від системи економіки з директивно-плановою моделлю до ринкової/ децентралізованої економіки. Результатом цього є вже те, що в грудні 2005 року на черговому саміті «Україна – ЄС» Рада ЄС надала Україні статус країни з ринковою економікою. Система медичної допомоги та охорони здоров’я фахово подана професором В. Лехан, яка зазначила, що процес реформування медичної галузі розпочинався досить мляво й чомусь фрагментарно, а також з великим запізненням порівняно з іншими пострадянськими країнами, а саме майже через два десятиліття після проголошення незалежності. Нині в системі медичної допомоги та охорони здоров’я України певною мірою відбуваються перетворення реформаторського змісту згідно з низкою прийнятих законодавчих та нормативно-правових актів, котрі на перший погляд нібито забезпечують трансформацію деяких аспектів медичної допомоги населенню до ринкових засад. Проте невирішеним увесь цей час залишається питання про те, яку законодавчо обґрунтовану систему охорони здоров’я пропонує новітня держава Україна як країна з ринковою економікою громадянському суспільству в медичному обслуговуванні.
Для кожного значущого сегмента ринку необхідно визначити систему чинників мотивації, орієнтири та побажання стосовно свого здоров’я, перешкоди на цьому шляху, тобто «картувати територію», де мешкають потенційні споживачі, у т.ч. їхнє фізичне, культурне та медійне середовище, звички у роботі та під час дозвілля, які повідомлення привертають їхню увагу, коли, чому і з яким ефектом. Сучасні дослідження впроваджують поняття healthstyle («стиль здоров’я», «спосіб здорового життя») і демонструють переваги використання для сегментування саме характеристик, що стосуються поведінки та переконань у сфері здоров’я . Сегментування із застосуванням кластерного аналізу є визнаним науковим підходом до налагодження комунікації в охороні здоров’я. Водночас, стосовно вибору методів аналізу, кількості та типу ознак, за якими здійснюється кластеризація основна відповідальність покладається на самого дослідника та його експертний висновок . Попередні дослідження формулюють кілька загальних підходів до підвищення якості аналізу та її оцінки : кластерне рішення має бути стабільним (тобто, мін. 70% утворених кластерів мають співпадати у моделях, утворених за допомогою ієрархічних та неієрархічних алгоритмів кластеризації), для кластеризації варто використовувати поведінкові, а не демографічні чинники; формулюється поняття healthstyle – спосіб життя щодо здоров’я, що описує звички та переконання особи, які впливають на її здоров’я. Саме ці чинники отримують схвалення як найефективніші для сегментації населення під час розробки комунікаційних заходів. Ітеративний підхід до формування кластерного рішення є запорукою кращого результату Утворене рішення повинно мати пояснювальну силу, тобто – надавати можливість використовувати його у практичній діяльності: для пояснення поведінки окремих груп населення та формування подальших комунікаційних дій, таких як визначення спектру потенційних груп цільової аудиторії (ГЦА), покращення розуміння когнітивної та мотиваційної бази цих ГЦА, удосконалення шляхів таргетованої комунікації та підготовки орієнтованих саме на цю ГЦА повідомлень тощо. Існують узагальнені комерційні моделі психографічного сегментування, орієнтовані на допомогу закладам охороні здоров’я. Одне з перших фундаментальних досліджень, в якому був застосований психографічний підхід до сегментування запропонувало оцінювати такі соціальні та персональні чинники, як сприйняття соціальної підтримки, групові норми однолітків, соціальне значення поведінки, міжособистісне спілкування, безособовий ризик, сприйняття особистого ризику, очікування щодо фізичного результату та самооцінки, самоефективність, мотивація, сила наміру, здоров’я як цінність, задоволеність життям та пошук гострих відчуттів. Також рекомендовано використовувати для кластерзації параметри, які не мають однозначного ставлення у суспільстві, та використовувати мінімальну необхідну кількість параметрів з метою підвищення міжкластерного контрасту.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter