Сьогодні у час динамічних змін та появи непередбачуваних ситуацій людство все більше схиляється до попередньої віртуалізації діяльності, яка дає змогу мисленнєво розробляти моделі, бачити її структуру, наповнювати змістом та виявляти недоліки перед початком реалізації. Відтак актуальним стає процес проєктування, який спочатку був освоєний у виробництві матеріальних продуктів, а згодом – і в інтелектуальну освітню діяльність.
Хоменко Л.М. підкреслює, що проекти — це певною мірою неповторні й одноразові заходи. Водночас рівень унікальності може значно коливатися залежно від особливостей проекту [4].
Проєктування близьке до таких видів діяльності як моделювання та конструювання. Однак моделювання спрямоване на розробку моделі і автор може не оприлюднювати процес її реалізації, конструювання пов’язане з певним дизайном виробу чи схеми. А проєктування містить у собі певний план не тільки створення об’єкта, але й план його реалізації [5].
На основі аналізу сучасних джерел можна визначити такі специфічні характеристики проектування як діяльності:
- проблемність запиту на модель, бо саме наявність проблеми штовхає нас до її вирішення;
- актуальність пошуку, тому що ніхто не прагне «винайти велосипед», саме життя підказує нам нові сфери діяльності;
- творчий характер, адже без здатності до креативності неможливо створювати нові моделі, образи чи речі;
- ціленаправленість, що робить діяльність одновекторним процесом;
- інноваційність, яка інколи ідентична фантастиці;
- параметричність, відтак кожен об’єкт моделювання має певні параметри, бо чим чіткіші обриси та критерії оцінки об’єкта, тим легше його не тільки ідентифікувати, але й реалізувати;
- алгоритмічність, адже процес проектування має не тільки окреслити об’єкт, але й показати засоби та технології його реалізації;
- практичність, через те, що базові елементи можуть використовувати інші суб’єкти;
- відсутність детермінації часу, оскільки люди на підготовку проекту витрачають навіть ціле життя, тобто чим складніший об’єкт проектування, тим більше часу потребує;
- етапність процедур, що дає змогу слідувати певним алгоритмам під час реалізації проекту.
Відтак для проектування важливим є використання технології, яка трактується як сукупність знань і засобів, які забезпечують послідовність виробничих операцій у процесі виготовлення речей [3].
Технологія проектування може бути використана для закладів загальної середньої освіти різного спрямування, наприклад мистецького, що відображено у публікації [1].
Дослідники освітньої сфери внесли нові елементи у трактування технології, зокрема, у зміст цього поняття включають: комплекс педагогічних впливів, що дозволяє отримати педагогічний продукт заданої кількості і якості відповідно до запроектованих витрат, сил засобів (І. П. Підласий); спосіб визначати свої наміри та устремління у зовнішніх діях (В. І. Загвязінський); поетапний опис методів діяльності, способів їх застосування при переході від стартового стану об’єкта до кінцевого результату (О. А. Олекс) [2 ].
Пропонуємо у табл. 1 технологію проектування закладу християнського спрямування.
Таблиця 1
Технологія проєктування закладу освіти християнського спрямування
Таким чином, технологія проєктування закладу освіти християнського спрямування є розгорнутою і послідовною. ЇЇ використання дасть змогу уникати помилок під час відкриття нових закладів.
Список використаних джерел
1. Боднар О.С., Гусак С.В. Технологія проєктування приватного мистецького закладу. «Academic research in multidisciplinary innovation». Abstracts of XI International Scientific and Practical Conference Amsterdam, Netherlands November 30 – December 03 2020. 173-177pp/. URL: https://isg-konf.com/uk/academic-research-in-multidisciplinary-innovation-ua/?utm_sourc
2. Боднар О. С. Часткові технології управління суб’єктами у системі управління аналітико-експертною діяльністю. Імідж педагога. 2015. №8 (157). с. 15-18.
3. Словник іншомовних слів. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%D2%E5%F5%ED%EE%EB%EE%E3%B3%FF
4. Хоменко Л.М. Основи проектування і моделювання: Навчально – методичний посібник Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. – 125.
5. Хомутенко А. В., Хомутенко В. П. Організаційний ефект від управління державними фінансами України. Економіка та держава. 2020. № 7. С. 55–60. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.7.55
6. Чернівський А.Д. Організаційне проектування: навчальний посібник. К.: МАУП, 2005. 160с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter