Відомо, що розвиток мовленнєвої компетенції дитини дошкільного віку відбувається в процесі формування її особистості. Маленька дитина активно досліджує навколишній світ предметів, явищ, у процесі чого відбувається активний розвиток мовлення дошкільника. Педагог активно керує цим процесом під час спеціально організованих занять, спостережень, бесід.
У період дошкільного дитинства набуття дитиною мовленнєвої компетенції має вирішальне значення для розвитку її світогляду та взаємодії з навколишнім світом. Мовленнєва компетенція передбачає розуміння дітьми зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання, звертатися із запитаннями до дорослих і однолітків, підтримувати та розпочинати розмову, складати різні види описів, розповідей. Метод наочного моделювання допомагає в оволодінні дитиною мовленнєвою компетенцією. Він відтворює істотні властивості досліджуваного об’єкта за допомогою схем, малюнків, моделей. Даний метод допомагає дошкільнику уявити абстрактні поняття (звук, слово, речення, текст), навчитися працювати з ними. Це є важливим для здобувачів дошкільної освіти, адже переважно їх мислення є наочно-образним.
На практиці підтверджено, що доступною для дітей дошкільного віку формою на позначення і виділення відносин є саме наочні моделі.
На сьогодні є актуальними дослідження педагогів і психологів щодо ролі оволодіння дитиною діями наочного моделювання та заміщення в розвитку її розумових здібностей.
На обгрунтованість методу наочного моделювання в розвитку мовлення вказували педагоги С.Л. Рубінштейн, Л.В. Ельконін, А.М. Леушина. У сучасній науково-педагогічній літературі моделювання розглядається як процес застосування наочних моделей (Л.А. Венгер, О.М. Дяченко). На використанні наочних моделей засновано багато методів навчання дітей дошкільного віку. Наприклад, широко використовується метод навчання дошкільнят грамоти, розроблений Д.Б. Ельконіним і Л.Є. Журовою, який передбачає побудову і використання наочної моделі (схеми) звукового складу слова. Наукові праці
К. Крутій розкривають особливості використання моделей і схем, що формують граматично правильне мовлення, засвоєння дітьми службових частин мови, збагачення словникового запасу. У ролі замінника (моделі) можуть слугувати предмети, предметні зображення, схеми, піктограми, геометричні фігури, контури предметів, плани, умовні позначення тощо. Особливістю методу моделювання є принцип заміщення: дитина заміщує реальний об’єкт іншим об’єктом, його зображенням та певним символом. Основним завданням моделей є полегшити дитині відтворити предмети, явища навколишнього світу. Моделі можуть бути динамічними, статичними, точними та умовними.
В оволодінні дитиною моделюванням виокремлюють декілька етапів. На першому етапі значну увагу приділяють розширенню варіантів моделювання, де спочатку моделюються доступні для дітей просторові відносини, а потім є змога перейти до моделей, що відображують складні для сприймання відносини: логічні, математичні, тимчасові, схематичні. На другому етапі відбувається зміна ступенів абстрактності та узагальненості відносин у моделях. Вихованці поступово будують моделі узагальненого характеру, які є відображенням суттєвих рис ситуацій та об’єктів. На третьому етапі змінюються самі наочні моделі, які стають більш схематичними, загальними, ускладненими.
Метод наочного моделювання в розвитку мовлення дошкільників реалізує важливі завдання: вчити дітей граматично правильно, зв’язно та послідовно висловлювати свою думку; вивчати вірші напам’ять; навчати переказувати невеликі твори; удосконалювати діалогічне мовлення; формувати вміння вільно, невимушено вступати в розмову, вести бесіду; вчити описувати предмет, картину. Наочне моделювання успішно використовують при навчанні здобувачів дошкільної освіти, а також як засіб розвитку їх розумових і мовленнєвих здібностей. Використання схем-моделей при складанні описових розповідей полегшує дітям оволодівати зв’язним мовленням.
Отже, актуальність використання наочного моделювання у роботі з дітьми дошкільного віку полягає в тому, що застосування моделей викликає інтерес і допомагає розв’язати проблему стомлюваності і втрати інтересу до заняття; застосування методу наочного моделювання полегшує і прискорює процес запам’ятовування і засвоєння матеріалу, дозволяє з’ясувати зв’язок предмета та явища, послідовність подій, робить їх доступними для дітей; допомагає отримати цілісне уявлення про об’єкти навколишнього світу; ілюструє процес навчання монологічного мовлення, формує прийоми роботи з пам’яттю; застосовуючи схеми-моделі, дитина систематизує здобуті знання.
Дослідження педагогів і психологів, що вивчали застосування методу наочного моделювання у розвитку мовлення дітей дошкільного віку свідчать про те, що застосування даного методу є дуже ефективним способом розвитку мислення, пам’яті, мовлення. Метод наочного моделювання допомагає враховувати індивідуальні особливості кожного здобувача дошкільної освіти, отже, повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі навчання. Таким чином, використання засобів наочного моделювання активно сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дітей дошкільного віку.
Список використаної літератури:
1. Богуш А., Гавриш Н. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах. – Київ. Видавничий дім «Слово», 2011.
2. Бондаренко А, Сизонова О. Звязне мовлення засобами наочного моделювання. // «Вихователь-методист дошкільного закладу», 2018 № 6.
3. Кахаєва Є., Кузнєцова Л. Мовленнєвий розвиток старших дошкільників: Харків Вид. група «Основа», 2014.
4. Коляда О. Формуємо граматичну компетенцію у грі //Палітра педагога, 2016 № 5.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter