Аналізуючи події в нашій державі дистанційне навчання набуває усе більшої актуальності. З початком оголошення військового стану в Україні 24 лютого 2022 року, саме дистанційне навчання стало основним методом у системі освіти України. Зазвичай дистанційне навчання широко використовувалось для навчання дорослих, або ж у ЗВО.
Вперше масштабне застосування дистанційної форми навчання було запроваджено у 2020 з оголошенням карантину при оголошенні пандемії COVID-19. І завдяки цьому викладачі та студенти ЗВО мали певні напрацювання з викладання у дистанційній формі та напрацювання в інноваційних методах.
Вимушений перехід на дистанційну або комбіновану аудиторно-дистанційну форму навчання і в медичних ЗВО, що є не аби яким викликом у підготовці майбутніх лікарів. При цьому актуальним залишається дотримання високого рівня якості надання освітянських послуг. Питання вдосконалення підготовки майбутніх фахівців закладами вищої освіти (ЗВО) залишається актуальним та потребує особливої уваги. Органи, що здійснюють контроль за якістю освіти у ЗВО передбачають чітке формування цілей, методів, методик та критеріїв направлених на досягнення максимально якісних результатів на всіх етапах підготовки здобувачів освіти. Особливе місце в розмаїтті підготовки спеціалістів в Україні займають ЗВО медичного профілю. Підготовка висококваліфікованих майбутніх фахівців в галузі медицини є неможливим без впровадження інноваційних методів та методик навчання за для здобуття високого рівня засвоєння професійних умінь та навичок відповідно до стандартів якості освіти на рівні Європейських країн. Набуття професійних компетентностей майбутніми лікарями під час здобування освіти слід розуміти як процес оволодіння стійкими, інтегрованими, систематизованими знаннями з природничо-гуманітарних, фундаментальних та клінічних дисциплін [6]. Підготовка майбутніх лікарів в Україні регламентовано Законом України «Про вищу освіту» (2014р.), «Програмою розвитку медичної освіти» (2015р.), «Порядком підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016р. № 216, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015р.), Указом президента України «Про вдосконалення вищої освіти в Україні» від 2020 р. № 210 [1-3]. Усі перераховані законодавчі документи передбачають покращення надання рівня якості освіти, вдосконалення методів та методик викладання, інтегрування інноваційних підходів при підготовці майбутніх фахівців.
Загально відомо що засвоєння навчального матеріалу залежит від манери його подання. Так засвоєння здобувачами освіти матеріалів лекції становить - 5% у, читання науково-навчальних текстів – 10%, відео/аудіо матеріали – 20%, демонстрація – 30%, робота в дискусійних групах здобувачів – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших і застосування отриманих знань – 90% засвоєння навчального матеріалу[5]. Інновації у викладацькій діяльності в медичних ЗВО це насамперед метаморфоз підходів, ідей, методів, педагогічних прийомів та технологій спрямованих на оновлення, модернізацію, удосконалення навчального процесу. Так питанням впровадження інноваційних методів навчання висвітлено в наукових працях та дослідженнях таких видатних науковців як В. Аніщенко, Т. Бучинської, Ч. Вудруф, Р. Гуревича, І. Зимньої, В. Савченко, Д. Макклеланд та багатьох інших. При цьому питання впровадження інноваційних методів навчання у підготовці здобувачів освіти залишається відкритим, а тому вимагає подальших наукових досліджень.
Інноваційність у викладацькій роботі полягає не лише у застосування відомих методів таких як мозковий штурм, ділові та рольові ігри, баскет-метод (метод навчання на основі імітації ситуації), тренінг-навчання, практичний експеримент, побудова інтелект-карти, «кейс метод» тощо [4], а і модернізація та поєднання цих методів між собою. Використання презентацій в навчальному процесі є «золотим стандартом» та важко уявити якісне подання теоретичного матеріалу без відповідного оформлення. При цьому здебільшого використовується програма Power Point. Такий метод є прийнятним і для підготовки до занять при висвітленні навчальних питань і здобувачами освіти. Між тим дієвим інструментом в засвоєнні навчального матеріалу є впровадження в навчальний процес Google презентації. Макет презентації створюється викладачем при підготовці до заняття. В кожному слайді вказується прізвище здобувача та прописується питання, на яке він повинен за певний відведений час сформувати відповідь. Далі, кожен студент по черзі презентує свою прозірку висвітлюючи питання та має змогу слухати своїх колег, що сприяє кращому засвоєнню теоретичних знань. Нами проаналізовано ряд напрацювань у застосування даного методу та визначені його недоліки та переваги. Так серед основних преваг при застосуванні Google презентації є залучення всіх здобувачів освіти до колективної роботи одночасно, більшість питань, що виносяться на розгляд по темі висвітлюються у прозірках, виступи мають грунтовний лаконічний характер без зайвої (буферної) інформації, не потребує додаткових засобів контролю, так як викладач у режимі реального часу спостерігає за роботою студентів. Серед недоліків можемо виділити необхідність особливих ресурсів, таких як хороший безперервний інтернет зв’язок, наявність сучасного гаджета (ноутбук, смартфон і тд.) навик користування сучасними технологіями та пошуком інформації.
Порівнюючи роботу здобувачів освіти для підготовки до занять в Power Point слід зазначити, що основним недоліком є обмежена кількість студентів що готують доповіді, решта вимушені лише пасивно слухати і сприймати запропоновану інформацію. Також є неможливим контролювати сам процес роботи здобувача освіти над презентацією, відслідкувати на скільки якісно виконана робота аж до моменту виступу.
Аналізуючи порівняльні дані можемо впевнитись що застосування Google презентації при проведенні занять є дієвим засобом для вивчення навчального теоретичного матеріалу, особливо в умовах дистанційного навчання. Залучає до роботи усіх здобувачів освіти присутніх на занятті та стимулює до навчального та наукового пошуку.
Викладачі ЗВО повинні активно інтегрувати інноваційні освітні технологіі, що є безпосереднім мірилом їх власного професіоналізму та можливістю підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я. Інноваційні методи навчання повинні бути спрямованні на якісне засвоєння знань, умінь та навичок здобувачів освіти, які стануть початком розвитку їх інтелектуальної діяльності та критичного мислення, в подальшому формуватимуть здатність самостійно опрацьовувати інформацію, яка стане у нагоді в майбутній професійній діяльності лікаря.
Список використаних джерел:
1. Верховна Рада. Законом України «Про вищу освіту», 2014 р. №1556 VII. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text
2. Верховна Рада. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», 2016 р. №848-VIII. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text
3. Верховна Рада. Указ Президента України «Про вдосконалення вищої освіти в Україні» від 2020 р. № 210. Електронний ресурс: https://www.president.gov.ua/documents/2102020-34045
4. Gumeniuk N., Khliestova S., Kryński A. (2020). Substantiation of innovative teaching methods in training future doctors. PNAP, Scientific journal of Polonia University periodic naukowy academii Polonijnej, 43, 6, 23-29. DOI https://doi.org/10.23856/4303
5. Chorna V. V., Makhniuk V. M., Khliestova S. S, Gumeniuk N. I. (2020). Assessment of the quality of medical services to relatives of the mentally ill who are in inpatient treatment. Biomedical and Biosocial Anthropology (Official Journal of the International Academy of Integrative Anthropology), 38, 5-11. DOI: https://doi.org/10.31393/bba38-2020-01
6. Chorna V.V. , Matviichuk M.V., Korolova N.D., Gumeniuk N.I., Podolian V.M., Anhelska V. (2021). Впровадження інноваційних методів навчання на кафедрі медицини катастроф та військової медицини. Матеріали ІІ навчально-методичної конференції «Актуальні проблеми якісної підготовки медичних фахівців в умовах глобального конкурентного середовища» м.Вінниця – 2022.
|