Метою розвитку систем виробництва та розподілу електроенергії є забезпечення своєчасної реконструкції, модернізації та будівництва об’єктів електроенергетики. Найголовнішими задачами в галузі енергетичної політики є безпека та якість електропостачання, зниження технологічних та комерційних втрат, енергоефективність, приєднання до загальної мережі альтернативних джерел електроенергії та захист навколишнього середовища [1-3,5].
Розглядаючи та аналізуючи актуальний стан електроенергетичного комплексу України, можна зробити висновок, що обладнання має значний експлуатаційний знос, який перевищує 60 % [2]. Тому постає питання про реконструкцію та технічне переоснащення, а іноді і будівництво мереж.
Для вирішення поставлених актуальних питань необхідно застосувати наступні заходи:
- заміна аварійних опор,
- збільшення перерізу існуючих проводів,
- улаштування дволанцюгових ділянок ПЛ,
- винос повітряних ліній з проблемних ділянок траси,
- заміна обладнання, яке вичерпало свій ресурс: заміна масляних вимикачів 6-10 кВ на вакуумні, або має виробничі дефекти,
- заміна обладнання, яке морально застаріле,
- заміна силових трансформаторів, які у ремонтному режимі працюють з перенавантаженням,
- заміна пристроїв релейного захисту та автоматики (встановлення мікропроцесорних терміналів з дією на відключення однофазних замикань на землю, що дозволить значно скоротити пошкоджуваність кабельних ліній) [2, 5].
Реалізація поставлених задач дозволить підвищити рівень надійності, стабільності та якості енергозабезпечення споживачів, знизити нормативну величину технологічних витрат електричної енергії.
У містах та населених пунктах із щільною забудовою, на територіях виробничих підприємств та у місцях, де монтаж повітряних ліній неможливий, застосовують кабельні лінії електропередавання. Вони є надійнішими, проте значно дорожчими за рахунок наявності ізоляції [3].
Особливістю кабельних ліній є спосіб прокладання:
• підземний;
• підводний;
• у спеціальних спорудах, які захищають кабель від атмосферних впливів та забезпечують високий рівень експлуатаційної надійності.
Окрім зазначених напрямків модернізації та переоснащення підстанцій є багато проєктів з прокладання аварійної кабельної лінії (кольцуючої аварійної перемички) між двома комплектними трансформаторними підстанціями для міських мереж, які знаходяться в кінці кабельних ліній [5]. Переріз кабелю вибирають за термічною стійкістю до струмів короткого замикання (КЗ) та перевіряють на допустиму величину падіння напруги та на допустиму величину нагрівання.
Дуже важливою є інформація про величину гранично допустимих струмів навантаження, що визначається саме за температурою струмопровідних жил кабелів. При значному перевищенні рівня нагрівання провідників (вище допустимого) струм навантаження повинен бути скоригований, що важливо для ефективного функціонування лінії в складі енергосистеми.
Згідно з державними стандартами для траншейного прокладання в землі бажано застосовувати броньовані кабелі, металеві оболонки яких повинні мати зовнішній покрив для захисту від хімічних впливів. До таких кабелів належать АВБбШв, ВБбШв, ПвБШв.
Прокладка кабелю в ґрунті з підвищеною хімічною активністю – солончаки, болота, ґрунти з підвищеною кислотністю, велика кількість будівельного сміття та шлаку – вимагає наявності свинцевої броні або алюмінієвої оболонки. У цьому випадку можна використовувати АВБбШв, АВБбШп, АПвБбШв ААБл, АСПл, ААШп та інші.
Для дослідження було обрано кабель АПвЕВнг 1×70-35. Було розроблено модель визначення діапазону тривалих струмових навантажень, менших гранично допустимого і експериментально перевірено в умовах діючого реального виробництва [6,7]. За результатами досліджень було показано можливість побудови номограм для визначення параметрів допустимих перевантажень кабелів з ізоляцією зі зшитого поліетилену в діапазоні тривалих струмових навантажень в експлуатації, які зазвичай суттєво менші граничнодопустимих [6,7].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Зайцев Є.О. Підвищення експлуатаційної надійності та ефективності роботи електричних мереж та електроустаткування: монографія / Є.О. Зайцев, В.В. Кучанський, І.О. Гунько. – Вінниця: ГО «Європейська наукова платформа», 2021. – 156 с.
2. План розвитку системи розподілу АТ «Харківобленерго» на 2021-2025 роки. – Харків, 2020 р. – 638 с.
3. Деркач І. Л. Міські інженерні мережі. - Харків: ХНАМГ, 2006.– 97 с.
4. Електричні системи і мережі / Ю. В. Малогулко, О. Б. Бурикін, Т. Л. Кацадзе, В. В. Нетребський ; за ред. П. Д. Лежнюка. – Вінниця : ВНТУ, 2020. – 200 с.
5. Кириленко О. В. Технічні особливості функціонування енергосистем при інтеграції джерел розподіленої генерації / О. В. Кириленко, І. В. Трач // Праці Інституту електродинаміки Національної академії наук України. - 2009. - Вип. 24. - С. 3-7. – ISSN 1727-9895.
6. Золотарьов В. М., С. Ю. Антонець А. Л. Обозний, Ю. О. Антонець, Ю. Г. Гонтар, Л. А. Щебенюк, О. Г. Кєссаєв. Дослідження перевантажувальної здатності силових кабелів середньої напруги із зшитою поліетиленовою ізоляцією. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Енергетика: надійність та енергоефективність, вип. 2 (3), 2021, с. 84-92, doi:10.20998/2224-0349.2021.02.15.
7. Гонтар Ю.Г., Щебенюк Л. А., Антонець С. Ю. Теплофізичні аспекти визначення навантажувальної здатності силових кабелів середньої напруги з ізоляцією із зшитого поліетилену в стаціонарних режимах експлуатації. Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит. 2020. №10 (152). С.54–64.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter