У сучасному світі соціальний маркетинг є невід’ємним інструментом просування продукції виробничих підприємств і товарної пропозиції торговельних компаній, які дбають про свій імідж, розуміють важливість й довгострокову перспективу впровадження такого підходу.
Одне з перших визначень соціального маркетингу надав Ф. Котлер: «соціальний маркетинг – це розуміння людей і таке спілкування з ними, яке веде до засвоєння ними нових поглядів. Зміна їх позиції примушує змінювати власну поведінку, що робить вплив на рішення тієї соціальної проблеми, в яку Ви залучені» [1]. У його визначенні основний акцент робиться на принципі споживчої орієнтації, підкреслюється спрямування цієї концепції маркетингу на цільові групи. За характеристикою С. Гаркавенка предметним полем концепції соціального маркетингу є «розробка, реалізація та контроль над виконанням програм, мета яких полягає у досягненні сприйняття та зміни в позитивну сторону суджень і думок певних цільових груп про соціальні ідеї, завдання або конкретну діяльність» [2].
Отже соціальним маркетингом можна вважати певні дії виробничої або торговельної компанії, які спрямовано на просування бренду (товару, послуги) та суспільних цінностей. У цьому випадку підприємства користуються специфічними інструментами маркетингу не лише для максимізації прибутку, а й для задоволення соціальних потреб споживачів, підвищення якості життя окремої людини та суспільства в цілому.
У таблиці узагальнено методи соціального маркетингу, які найбільш поширені в сучасних стратегіях підприємств.
Таблиця складена на основі: [3-5].
Соціальні маркетингові заходи, які формують виробничі й торговельні підприємства в стандартних ринкових умовах, зазвичай спрямовані на просування моделей поведінки, що сприяють вирішенню питань охорони здоров’я, запобігання травматизму та смертності, охорони довкілля, соціальної активності громадян [6].
24 лютого 2022 року всі підприємства України зіштовхнулися з новими зовнішніми факторами, які вплинули на їх роботу, а саме: з початком повномасштабних воєнних дій на території країни. Згідно опитування Європейської бізнес асоціації протягом першого місяця війни тільки 17% українських компаній працювали у повному обсязі [7]. І лише згодом бізнеси почали відновлювати свою роботу, та на ринку з’явилися навіть нові гравці – невеличкі виробничі й торгові підприємства.
Слід відзначити, що платники податків продовжують підтримувати державу в складний час, і бюджет отримує кошти на Збройні Сили України та на соціальні виплати громадянам. За даними податкової служби України, протягом січня-липня 2022 року до державного бюджету надійшло 418,1 млрд грн, що на 23,3% більше відповідного періоду минулого року.
Звісно, що кожне підприємство, яке працює під час війни, сплачує податки та підтримує економіку країни, але платоспроможність українців значно знизилася, і це суттєво вливає на доходи бізнесу. У зв’язку з чим, на даний час для залучення нових споживачів і утримання вже наявних клієнтів більш широко стали використовуватися інструменти соціального маркетингу. Серед яких можна виділити такі приклади:
- переведення відсотку від доходу підприємства на допомогу ЗСУ;
- співпраця з волонтерськими організаціями;
- збір коштів для гуманітарної допомоги постраждалим;
- продаж товарів, з яких певна частина коштів відправляється до волонтерського фонду;
- формування продуктових наборів для внутрішньо переміщених осіб;
- виділення полиць у магазинах, де клієнти можуть залишити продукти для тих, хто потребує;
- проведення розіграшів і аукціонів, кошти з яких відправляються на благодійність;
- розширення асортименту продукції з патріотичною символікою;
- залучення працівників до волонтерської діяльності.
Вітчизняні виробничі та підприємства торгівлі швидко зреагували на нові зовнішні фактори й почали продумувати та впроваджувати різноманітні пропозиції для клієнтів, показувати і розповідати на усіх можливих майданчиках про свою благодійну, волонтерську діяльність, щоб привернути увагу саме до свого бізнесу. Крім того, нові, відповідні ситуації інструменти соціального маркетингу допомагають вирішувати певні проблеми суспільства та держави, які постали перед Україною у тяжкий воєнний час, і розвивати власний бізнес одночасно.
Список використаних джерел:
1. Kotier Р. Marketing for Nonprofit Organizations. 2 ed. NJ1982. P. 717.
2. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.
3. Соціальний маркетинг та його головні особливості: [Fractus] - URL: https://fractus.com.ua/uk/blog/korysni-statti/marketyng/socialnij-marketing-na-varti-suspilnih-cinnostej/
4. Анна Внукова Благодійність: [Bitlex] - URL: https://www.bitlex.ua/uk/blog/terms/post/blagodiynist
5. Валерія Лук’янова Фандрейзинг: що це та чому фінансові пожертви важливі для розвитку організацій : [Українська правда] - URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2021/06/26/245274/
6. Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства /Ф. Котлер, Н. Лі; пер. з англ. С. Яринич. – К.: Стандарт, 2005. – 95 с.
7. Підтримують команди та армію: як працює бізнес в умовах війни: [Європейська бізнес асоціація] - URL: https://eba.com.ua/pidtrymuyut-komandy-ta-armiyu-yak-pratsyuye-biznes-v-umovah-vijny/
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter