Як відомо, інфляція це процес обезцінювання грошей, який супроводжується зростанням грошової маси, обумовлений підвищенням загального рівня цін внаслідок порушення рівноваги між грошовою масою і товарним покриттям в сфері споживання при зміні кон’юнктури економіки, різницею номінальних і реальних потоків у відтворювальних процесах. Інфляція знаходить свій прояв або в перевищенні номінального потоку над реальним, або в недостатній пропозиції товарів і послуг кінцевого призначення по відношенню до доходів фізичних осіб. Формами прояву інфляції є поглиблення товарного дефіциту, хронічний бюджетний дефіцит, падіння валютного курсу національної грошової одиниці, а в кінцевому рахунку, зниження купівельної спроможності грошей.
Розглянемо інфляційні процеси, які склалися в Україні в дійсний час.
Як видно з діаграми, індекс споживчих цін в червні 2022 року перевищував базовий на 7,1%[5]
Пришвидшення інфляції зумовлювалося як загальносвітовими тенденціями, зокрема високими цінами на енергоресурси, так і внутрішніми чинниками, насамперед пов’язаними із війною. Війна призвела до порушення ланцюгів постачання, скорочення пропозиції окремих товарів, збільшення витрат бізнесу, фізичного руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, а також тимчасової окупації окремих територій.
На початку війни третина підприємств зупинила діяльність. Причини цього – фізичні руйнування та тимчасова окупація низки територій кількох областей, високий рівень невизначеності та ризиків, розірвання логістичних і виробничих зв’язків, вимушена масова міграція населення. У результаті в березні ВВП стрімко впав, що зумовило його зниження за підсумками І кварталу на 15,1% р/р відповідно до оперативної оцінки ДССУ.
З квітня економічна активність почала пожвавлюватися, бізнес та населення поволі адаптувалися до нових умов діяльності. Цьому сприяло також звільнення північних областей та зменшення кількості регіонів з активними бойовими діями. За оперативними опитуваннями НБУ, наприкінці весни не працювало лише 14% підприємств. Утім, завантаженість потужностей працюючого бізнесу залишалася значно нижчою довоєнного рівня. У результаті за підсумками II кварталу, за оцінками НБУ, падіння економіки було близьким до 40% р/р. Бойові дії на сході та півдні, руйнування інфраструктури в інших регіонах, блокада морських портів і низький попит у більшості секторів стримуватимуть відновлення економіки й у наступні місяці.. У результаті економіка України скоротиться на третину у 2022 році, що визвало підвищення цін [1].
За 7 місяців війни випереджаючими темпами зростали ціни на продукти харчування, паливо, транспортні послуги:
- продукти харчування подорожчали на 19% (в річному вимірі +31%);
- автомобільне паливо та мастила – на 48% (в річному вимірі +68%);
- транспортні послуги – на 25% (в річному вимірі +31%).
Серед продуктів харчування за час війни найбільше подорожчали хлібопродукти (+25%), риба (+30%), фрукти (+52%), цукор (+29%). Однак, окремі товари із-за надлишкового виробництва та логістичних обмежень – навіть подешевшали, ціни товарів, що тимчасово не користуються попитом, суттєво не зростали. Наприклад, одяг і взуття здорожчали лише на 6% [3]
Унаслідок ефектів війни інфляція перевищить 30% цього року, але в наступні роки сповільниться, хоча і залишатиметься вище цілі НБУ в 5% .
Немонетарні чинники пропозиції складають домінантну частину річного приросту інфляції (83%). Економіка пристосовується до нових умов функціонування, змінюються ланцюги постачання, ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу. Частину товарів на ринку доводиться замінювати імпортом (наприклад, сіль, автомобільне паливо), що здійснює додатковий тиск на обмінний курс та призводить до імпорту інфляції. Вагома частина приросту споживчих цін пов’язана з передвоєнним підвищенням цін в промисловості (+66%) [1]
Чинники інфляції з боку попиту залишаються пригніченими. У ІІ кварталі реальний ВВП скоротився на 37% відносно ІІ кварталу попереднього року або на 19% відносно І кварталу поточного року. Скорочення реальних заробітних плат відносно довоєнного рівня становить понад 30%. Уряд очікує, що за підсумками року скорочення реальних споживчих витрат населення складе 20%. Для здійснення найнеобхідніших витрат населення розпродує валютні заощадження: з початку війни чистий продаж валюти населенням на внутрішньому ринку становив 1млрд.дол.
Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який з врахуванням міжнародних грантів складає близько 25% ВВП. Гігантський дефіцит бюджету зумовлений актуалізацією умовних воєнних зобов’язань держави та скороченням економічної активності на території України. За словами Міністра фінансів можливості Уряду скорочувати незахищені видатки вже вичерпано. Тому розширення неринкового дефіциту воєнного часу вимагає залучення неринкових джерел його фінансування – міжнародної кредитної та грантової допомоги, а також емісійного фінансування з боку НБУ (враховуючи обмеження, передбачені Основними засадами грошово-кредитної політики на період воєнного стану та перехідний період).
НБУ з 03.06.2022 встановив облікову ставку на рівні 25%, що вище індексу інфляції. Базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ передбачає збереження номінальної облікової ставки на рівні 25% щонайменше до ІІ кварталу 2024 року. НБУ не виключає можливості встановлення і вищого рівня облікової ставки.
У наступні роки очікується помірне відновлення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, пожвавлення інвестиційної діяльності, у тому числі завдяки перспективам євроінтеграції України. Утім, ураховуючи значні втрати виробничого та людського потенціалу, а також усе ще високі безпекові ризики, темпи відновлення економіки України у 2023–2024 роках становитимуть близько 5–6% на рік [4].
Інфляція в Україні далі пришвидшується передусім через шоки пропозиції і може досягти 31,0% наприкінці року, адже вплив більшості шоків пропозиції, як внутрішніх (зростання затрат через вимушену перебудову логістичних та технологічних зв’язків, руйнування виробничих потужностей та складських приміщень), так і зовнішніх (високі ціни на енергоносії) зберігатиметься й надалі. Однак очікуване завершення бойових дій позитивно позначиться на інфляційних очікуваннях економічних суб’єктів у наступному році, а також безпосередньо послабить проінфляційний ефект шоків з боку пропозиції – налагоджуватиметься логістика, знизяться ризики для бізнесу, поступово зростатимуть врожаї. Додатково зниженню інфляції сприятимуть зменшення світової інфляції, а також жорсткі монетарні умови, зумовлені політикою НБУ.
Список використаних джерел
1. Данилишин Б. Прогноз на оптимізм: ситуація в економіці та фінансових ринках України.
https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/530853_prognoz_optimizm_situatsiya.html
2. Демківський А. Гроші та кредит. Навчальний посібник.-К.: Дакор, 2017.-528с.
3. Інфляційний звіт Липень 2022року. Національний банк України. https://www.google.com/search
4. Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в серпні 2022 року
https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-rivnya-inflyatsiyi-v-serpni-2022-roku
5. Індекс інфляції в Україні. Міністерство фінансів України. https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter