Сьогодні в Україні відбуваються процеси розбудови незалежної держави та формування національної правової системи. Цей шлях супроводжується гострими дискусіями про спрямованість зовнішньополітичного курсу, конфронтацією правлячих еліт, протистояння між парламентом і президентом. При цьому в суспільстві не виникає сумнівів теза про те, що парламентаризм є невід’ємним атрибутом суверенної держави, показником розвитку демократії та громадянського суспільства.
Зазначені обставини зумовлюють звернення до історико-правового досвіду функціонування вищих представницьких органів влади на теренах України. В цьому плані неабиякий інтерес являє період існування Козацько-гетьманської держави як унікального феномену другої половини XVII – XVIII ст. Слід зауважити, що попри багатоманіття поглядів вчених на визначення форми державного устрою Гетьманщини – протекторат, автономія, незалежна держава, – майже всі дослідники одностайні у самому факті існування української державності в цей історичний період. Особлива роль в системі органів влади та управління Гетьманщини належала Раді старшини – станово-представницькому органові, що брав активну участь в процесі державотворення.
Інститут вищих представницьких органів влади має глибоке історичне коріння та давні традиції на теренах України. З огляду на це одним із завдань є дослідження правотворчої, управлінської та зовнішньополітичної функцій Ради старшини, а також принципу наступності в історичній еволюції станово-представницьких органів: боярської ради, Пани-ради, сейму, Генеральної ради, Ради старшини.
Незважаючи на значний обсяг історико-правової та історичної літератури, спеціальних досліджень, питання механізму реалізації повноважень та організаційно-правові засади діяльності Ради старшини дотепер розглядалися побіжно та фрагментарно.
В дореволюційний період офіційною наукою Російської імперії державно-правовий досвід Ради старшини оцінювався як прояв сепаратизму, засудження дій старшин-зрадників та гетьмана І. Мазепи. Радянською юридичною наукою історико-правова реальність другої половини XVII – кінця XVIII століть на українських землях досліджувалась виключно в контексті Переяславської ради 1654 р. як підстави для об’єднання України з Росією. Діяльність Ради старшини розглядалась з позицій класової теорії в межах марксистсько-ленінського вчення як вузькокласова та антинародна. Радянські дослідники, як правило, замовчували той факт, що значна частина старшинського прошарку походила з селянських й козацьких низів і отримала вищі урядові посади в Раді старшини Гетьманщини завдяки таланту ватажків козацьких загонів. При цьому науковців, що звертали увагу на цей факт та доводили існування Української держави з демократичними інституціями, однією з яких була Рада старшини, клеймували «українськими буржуазними націоналістами».
Розглядаючи організаційно-правові засади діяльності Ради старшини та її місце у системі державної влади, управління та судочинства Гетьманщини у другій половині XVII – XVIII ст., представити розвиток її правового статусу, висвітлювати особливості внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності Ради старшини.
Вивчаючи історію держави і права України, допоможе отримати цілісне уявлення про правотворчу, управлінську та судову діяльність Ради старшини Гетьманщини, за допомогою історико-правового знання глибше усвідомити сучасні проблеми державотворення та інституту представницької демократії в Україні.
Список використаних джерел:
1. Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини: навчальний посібник для студентів вищих та середніх спеціальних юридичних навчальних закладів і факультетів / І. Й. Бойко. – Львів: світ, 2000.
2. Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. / В. А. Дядиченко – К.: Вид-во АН УРСР, 1959.
3. Єрмолаєв В. М. Органи влади і управління Української держави (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.) / В. М. Єрмолаєв, А. І. Козаченко. – Харків: Право, 2002.
4. Патлачук В.Н. Організаційно-правові засади діяльності Ради старшини гетьманщини у другій половині XVII-XVIII ст. – Дис., Маріуполь, 2013.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter