Згідно з даними перепису населення в Польщі, частка українських мігрантів станом на 2021 рік - 47,4% (табл.1). З попереднього перепису їх кількість зросла майже в 4 рази. Український мігрант, який постійно мешкає в Польщі, - жінка (53,6 %), яка проживає в місті (79,8%) [1].
Рисунок 1. Кількість українців, які мають дійсні документи, що підтверджують право на перебування на території Польщі (станом на 01.01.2021)
Джерело: на основі даних Офісу у справах іноземців у Польщі [2]
На сьогодні між Україною та Польщею укладено понад 160 угод, договорів та інших двосторонніх міжнародних документів. Умови працевлаштування українців у Польщі сформувалися в середині 2007 року, коли Польща спростила доступ на свій ринок праці для іноземців, переважно громадян сусідніх країн. Крім того, у 2008 році було підписано Угоду про малий прикордонний рух. А з 2017 року між Україною та Європейським Союзом набув чинності безвізовий режим. Для легального працевлаштування в Польщі український мігрант повинен мати право проживання і роботу в Польщі (Шенгенська віза, національна віза з кодом «06», дозвіл на тимчасове або постійне проживання, статус біженця/переселенця), а також володіти одним з наступних документів: внесена до реєстру декларація про доручення роботи іноземцю, дозвіл на роботу, дозвіл на сезонну роботу (або довідка про внесення заяви про видачу дозволу до журналу реєстрації заяв).
Найпростішим способом працевлаштування українця є декларація про доручення роботу іноземцю, яка реєструється в районній службі праці. До 2022 року порядок оформлення декларації дозволяв українцям працевлаштовуватися на 6 з 12 календарних місяців. Останні зміни до Закону про іноземців продовжили цей термін і з 29 січня 2022 року робота на підставі декларації може тривати до 24 місяців, з можливістю продовження. В 2021 році такі декларації видавались переважно чоловікам (60,5%), віком 25-34 роки (27,9%) на виконання простих робіт (50,9%), для зайнятості в промисловості (35,3%), будівництві (18,1%) , транспортно-складському господарстві (17,5%) та діяльності у сфері надання адміністративних послуг (15,6%) [3].
Якщо роботодавець зацікавлений у працевлаштуванні іноземця на період довший ніж 6 місяців, іноземець може подати заявку на отримання дозволу на роботу після 3 місяців роботи. У 2021 році частка виданих громадянам України дозволів у Польщі, підтверджує домінування українців з-поміж іноземців на ринку праці Польщі (72,64%). Ця група – переважно чоловіки, у віці 25-44 років (44%), працевлаштовані у виробництві, будівництві, транспорті та складському господарстві [4].
Ще одним легальним способом короткострокового працевлаштування в Польщі є отримання дозволу на сезонну роботу. Видається на визначений термін, який не може перевищувати 9 місяців у році. Такий дозвіл отримує роботодавець, який має намір працевлаштувати іноземця у сфері діяльності, визначеній розпорядженням Міністра сім’ї, праці та соціальної політики від 8 грудня 2017 року. Ця група - переважно жінки (62,6%), у віці 35-44 років (28,4%), працевлаштовані, насамперед, у весняно-літні місяці у сільському господарстві (96,8%), при працях з фруктовими деревами і кущами (65%)[5].
Можливість оцінки кількості трудових мігрантів в Польщі ускладнюється нелегальною міграцією. За даними Держкомстату у 2008 р. лише третина всіх працівників, працевлаштованих за кордоном, мала трудовий договір, решта працювали за контрактом. Лише 51,5% мали договір соціального страхування [6]. За приблизними підрахунками, співвідношення офіційно працевлаштованих і нелегальних працівників становить один до 10.
Напад Росії на Україну 24 лютого 2022 року призвів до найбільшого, після Другої світової війни, напливу біженців в Європі. За даними Прикордонної служби Польщі з 24 лютого до середини травня 2022 року зареєстровано 3,5 млн. перетинів кордону до Польщі [7]. Однак кількість перетинів кордону не є тотожною кількості біженців у Польщі. Частина цих осіб поїхала далі до інших країн Європи чи Північної Америки. Частина повернулась назад до України - до середини травня 2022 року Прикордонною службою Польщі зареєстровано 1,5 млн. перетинів кордону в напрямку до України. Cтаном на 31 травня кількість зареєстрованих біженців війни у Польщі - близько 1,15 млн. осіб [8]. Їх профіль кардинально відрізняється від довоєнного профілю мігранта з України в Польщі. Так, понад 47% зареєстрованих – це діти та підлітки до 18 років, більшість з них віком 3-14 років (близько 34% від загальної кількості), а також жінки (42%) працездатного віку (середній вік біженців - 38 років). Люди похилого віку (більше 60 років) - близько 7% зареєстрованих. Чоловіків працездатного віку було менше 4% біженців. Місця реєстрації чітко збігаються з найбільшими польськими агломераціями у Мазовєцкому, Сілезькому, Нижньошльонському та Великопольському воєводствах, що відображає довоєнний просторовий розподіл мігрантів [8].
Особи, які перетнули польський кордон після 24 лютого 2022 року не є економічними чи маятниковими мігрантами. Половина людей працевлаштувалась як промислові робітники та ремісники (15%), працівники сфери обслуговування та продажу (10%), а також офісні працівники. Більшість переселенців приїхала без досвіду роботи в Польщі, половина має вищу освіту. В Україні вони працювали спеціалістами, викладачами та працівниками сфери освіти, а також працівників сфери обслуговування та торгівлі [9].
Працевлаштування на роботу, нижчу за наявну кваліфікацію, пояснюється низкою факторів. Насамперед, більшість переселенців не знають або знають польську мову дуже погано. Більшість із них не планують змінювати місце постійного проживання і працевлаштовані в Польщі лише на час війни. Тому, їм необхідне працевлаштування лише у короткостроковій перспективі - переселенці шукають роботу в секторах, де її найлегше знайти і покинути. Окрім того, у Польщі внаслідок війни в окремих галузях (наприклад, логістика, транспорт, будівництво), виникла нестача працівників через повернення в Україну українських трудових мігрантів чоловічої статі для участі в обороні країни.
Безсумнівно постпандемічна криза, війна та всі супутні кризові явища, змінять профіль українського мігранта в Польщі в довготерміновій перспективі. Однак будь-які прогнози не можуть бути достовірними внаслідок невідомості, яку створює війна.
Список використаних джерел:
1. Raport zawierający wstępne wyniki NSP 2021. Główny Urząd Statystyczny [сайт]. URL: https://stat.gov.pl/spisy-powszechne/nsp-2021/nsp-2021-wyniki-wstepne/raport-zawierajacy-wstepne-wyniki-nsp-2021,6,1.html;
2. Zestawienia roczne. Urząd do Spraw Cudzoziemców [сайт]. URL: https://www.gov.pl/web/udsc/zestawienia-roczne
3. Oświadczenia o powierzeniu wykonywania pracy cudzoziemcowi, wpisane do ewidencji oświadczeń (obowiązujące od 2018 r.). Ministerstwo Rodziny i Polityki Społecznej [сайт]. URL: https://psz.praca.gov.pl/web/urzad-pracy/-/8180211-oswiadczenia-o-powierzeniu-wykonywania-pracy-cudzoziemcowi-wpisane-do-ewidencji-oswiadczen-obowiazujace-od-2018-r-
4. Zezwolenia na pracę cudzoziemców w 2021 roku. Główny Urząd Statystyczny [сайт]. URL: https://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/rynek-pracy/opracowania/zezwolenia-na-prace-cudzoziemcow-w-2021-roku,18,5.html;
5. Zezwolenia na pracę sezonową cudzoziemca. Ministerstwo Rodziny i Polityki Społecznej. [сайт]. URL: https://psz.praca.gov.pl/-/8180228-zezwolenia-na-prace-sezonowa-cudzoziemca
6. Міграційний профіль України за 2020 рік. Державна міграційна служба України: [сайт]. URL: https://dmsu.gov.ua/assets/files/mig_profil/migprofil_2020.pdf;
7. Statystyki Straży Granicznej: [сайт]. URL: https://www.strazgraniczna.pl/pl/granica/statystyki-sg/2206,Statystyki-SG.html
8. Gościnna Polska 2022+ Praca zbiorowa pod redakcją Macieja Bukowskiego i Macieja Duszczyka. URL: https://wise-europa.eu/wp-content/uploads/2022/06/Raport-Goscinna-Polska-2022.pdf
9. Special report from the sociological study “Ukrainian refugees in Poland”. EWL Migration Platform, [сайт]. URL: https://ewl.com.pl/wp-content/uploads/2022/05/EWL_REPORT_REFUGEES_2022_ENG_INT_WWW.pdf
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter