Анотація: В умовах сьогодення на ринку праці зростають вимоги до спеціалістів різних галузей, особливо це стосується фахівців фінансово-економічної галузі. Перед вищими навчальними закладами постає проблема підготовки сучасного фахівця з економіки та фінансів, здатного навчитися генерувати, обробляти і сортувати складну інформацію; систематично і критично мислити; приймати рішення; зважувати різні форми теорій і доказів; давати відповіді на різноманітні питання; бути адаптованим та гнучким до нової інформації; бути творчим; ідентифікувати та вирішувати реальні проблеми
життя й бути готовим до освоєння нової інформації, постійного вдосконалення власних фахових компетенцій у майбутній професійній діяльності. З метою підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічної сфери необхідно у процесі їхньої підготовки застосовувати спеціальні прийоми та методи, які сприятимуть формуванню та розвитку професійних компетенцій.
Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Одним з провідних завдань вищих навчальних закладів є забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема майбутніх бакалаврів фінансово-економічної гагузі. Компетентнісний підхід передбачає формування у майбутніх випускників вищих навчальних закладів професійної компетентності на такому рівні, що дозволить їм конкурувати на ринку праці, задовольнити вимоги потенційних працедавців та швидко інтегруватись у професійне середовище.
Процес формування та розвитку фахових компетентностей у майбутніх фінансистів має відбуватись в процесі вивчення всіх дисциплін, які передбачені освітньою програмою даної спеціальності та освітнього рівня. Сучасний фахівець фінансово-економічної сфери повинен бути готовим самостійно вирішувати поставлені перед професійні завдання, креативно підходити до вирішення проблем, брати на себе відповідальність за прийняте рішення, бути готовим до саморозвитку та професійного самовдосконалення. Саме такі майбутні фахівці з економіки та фінансів можуть задовільнити сучасний ринок праці.
Важливим елементом компетентнісного підходу при підготовці майбутніх фінансистів є створення в процесі вивчення усіх без винятку дисциплін організаційно-педагогічних умов, які б сприяли формуванню та розвитку їх професійної компетентності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти підготовки фахівців економічних спеціальностей досліджували: В. Г. Черевко (комунікативна компетентність майбутнього менеджера); Є. А. Іванченко (формування професійної мобільності майбутніх економістів); В. Т. Лозовецька (професійна компетентність фахівця); Л. М. Дибкова (форми і методи індивідуального підходу у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів); Н. В. Баловсяк (інформаційна компетентність економіста); Г. О. Копил (професійна компетентність фахівця з міжнародної економіки).
Дослідження сутності та змісту професійної компетенції
студентів економічних спеціальностей присвячено праці І. В. Демури
[2], Н. В. Уйсімбаєвої (формування професійної компетентності економіста у процесі наукової роботи) [6], Ю. В. Осічнюка [7] та ін. Досить змістовно досліджено поняття «ключові компетенції» в роботах: В. С. Біскула [1], Н. Б. Климова [7], А. К. Маркової [4].
Проте, малодослідженою залишається проблема компетентнісного підходу при підготовці фахівців фінансово-економічної галузі в процесі вивчення дисциплін професійного циклу, що й зумовлює актуальність дослідження.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні організаційно-методичних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців фінансово-економічної галузі у процесі вивчення дисципліни «Статистика».
Виклад матеріалу дослідження та його основні результати. Провідним завданням сучасної системи вищої освіти є професійна підготовка майбутніх фахівців, здатних самостійно отримувати нові знання, логічно і креативно мислити, реально оцінювати свої можливості, бути готовим до постійних змін у професійному оточенні. Зважаючи на бурхливий розвиток та постійні оновлення в економічній та фінансовій сферах сучасний фінансист має бути здатним до професійної самореалізації, використання новітніх інформаційні технології, освоєння нового програмного середовища.
На основі аналізу праць низки науковців нами було виділено показники професійної компетентності майбутніх фахівців у фінансово-економічній галузі:
- здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями;
- готовність до професійного саморозвитку та фахового самовдосконалення;
- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
- здатність до креативного мислення;
- здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами;
- здатність до пошуку, оброблення інформації з різних джерел;
- здатність працювати в команді;
- здатність діяти на основі етичних міркувань;
- здатність реалізовувати свої права й обов’язки як члена суспільства;
- здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності;
У наукових дослідженнях, які присвячені професійній підготовці бакалаврів спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», особлива увага приділяється обґрунтуванню конкретних умов формування та розвитку вказаних показників професійної компетентності.
Українські вчені під поняттям «компетентнісний підхід» розуміють спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток компетентностей особистості, тобто інтегрованої характеристики людини. Основною ідеєю компетентнісного підходу є діяльнісний характер змісту освіти. З позиції сучасних дослідників, аналізований підхід спрямований на формування професійних і особистісних якостей, організаторських здібностей, уміння приймати рішення і брати на себе відповідальність, володіння необхідними комунікативними якостями, здатності оцінювати соціальні процеси, визначати місце й роль у них своєї професійної діяльності, знаходити шляхи її вдосконалення. В. С. Біскул зазначає, що означений підхід «поєднує актуальне теперішнє з професійним майбутнім» [1].
Компетентнісний підхід у вищій професійній освіті передбачає навчання дією, суть якого полягає в тому, що студенти працюють над набуттям і розширенням самостійного досвіду рішення реальних завдань, вчаться і розвивають здібності адаптуватися до будь-якої незвичної ситуації і знаходити раціональні рішення [2].
На основі узагальнення отриманих даних, результатів наукових досліджень та власного педагогічного досвіду нами було попередньо виокремлено організаційно-педагогічні умови формування деяких з вищеперерахованих показників професійної компетентності майбутніх фахівців фінансово-економічної сфери у процесі вивчення дисципліни «Cтатистика».
Першою такою умовою є урізноманітнення напрямів та прийомів розвитку пізнавальної активності студентів з метою формування у них позитивної мотивації до навчання. Для реалізації цієї організаційно-методичної умови необхідно організувати спільну діяльність викладачів і студентів таким чином, щоб сприяти особистій зацікавленості останніх у навчанні та застосуванні отриманих знань, умінь та навичок в практичній діяльності.
Управління активністю студентів, а саме активізація їх навчально-пізнавальної діяльності великою мірою залежить від викладача. Ефективність процесу формування пізнавальної активності здобувача вищої освіти в першу чергу визначається різноманітністю форм, методів і засобів навчання, їх виправданим та свідомим вибором і поєднанням.
У власному дослідженні ми розглядаємо чотири основні напрями розвитку пізнавальної активності студентів у процесі фахової підготовки.
Перший напрям розвитку пізнавальної активності студентів у процесі навчання полягає у збудженні та розвитку пізнавального інтересу студентів до процесу навчально-пізнавальної діяльності. Нами виділені такі прийоми:
- цікаво сформульовані завдання (формулювання умов задач зі статистики направлені викликати у студентів інтерес їх розв’язати та дізнатись результат);
- завдання прикладного характеру (у умовах задач має конфігурувати професійно близька студентам ситуація, такі задачі завжди викликають інтерес);
- моделювання рольової ситуації (студенти виконують певну роль у грі, кожен має своє конкретне завдання, від виконання якого залежить вирішення проблеми);
- навчально-дослідні завдання.
Інший напрям розвитку пізнавальної активності студентів у процесі професійної підготовки - це система заохочень за проявлену пізнавальну активність. Заохоченнями можуть бути додаткові бали при оцінюванні, висока оцінка за виконану роботу, звільнення студента від здачі екзамену.
Наступним напрямом розвитку пізнавальної активності здобувачів освіти є диференційоване навчання, яке може бути реалізоване в таких фор¬мах: індивідуалізованій (кожен студент виконує індивіду¬альні завдання), індивідуально-груповій (частина завдань має індивідуальний характер, решта завдань виконується групою) і груповій (завдання виконуються всією групою). Найпоширенішою з серед форм диференційованого навчання є групова форма.
У ході нашого дослідження було виділено та охарактеризовано прийоми диференціації навчання, які раціонально використовувати на аудиторних і позааудиторних заняттях різних типів:
- під час лекційного заняття: при повторенні вивченого матеріалу; при поясненні нового матеріалу; при розробці завдань на самостійну роботу, на етапі контролю;
- під час практичного заняття: закріплення теоретичного матеріалу; поясненні алгоритму виконання задач; колективне розв’язування задач, самостійне виконання завдань; контроль умінь і навичок;
- в процесі науково-дослідної роботи.
Також до основних напрямів розвитку пізнавальної активності студентів у процесі навчання ми відносимо урізноманітнення прийомів розвитку їх пізнавальної активності. З метою підвищення рівня пізнавальної активності студентів доцільно створення викладачем ситуацій на заняттях, щоб студенти долучатись до активної самостійної діяльності: обирати посильний рівень завдань; приймали участь у дискусіях; обґрунтовували власну точку зору; ставити запитання своїм одногрупника; оцінювати відповіді та роботи одногрупників; надавали консультації товаришам в процесі групової форми роботи; знаходити різні способи вирішення задачі; самостійно розробляли умови задач.
Наступною умовою для формування та розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з економіки та фінансів ми вбачаємо у створенні умов в процесі навчання для розвитку їх креативних якостей.
Нині більшість дослідників аналізують чотири основні показники креативності, які можна діагностувати за допомогою тесту П. Торренса: швидкість, гнучкість, оригінальність та оперативність мислення. Дж. Гілфорд виділяв шість основних параметрів креативного мислення: здатність до виявлення й формулювання проблем; здатність до генерування ідей; гнучкість – здатність до продукування найрізноманітніших думок; оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартним способом; здатність вдосконалювати об'єкт сприймання, додаючи певні деталі; здатність розв'язувати проблеми шляхом реалізації відповідних аналітико-синтетичних операцій [9].
Власний педагогічний досвід дав нам можливість виокремити та обґрунтувати засоби та прийоми формування креативних якостей студентів при вивченні навчальної дисципліни «Статистика». До таких засобів ми, перш за все, відносимо навчальні задачі певного типу. Наведемо приклад добірки задач, вирішення яких, на нашу думку, сприяє створенню необхідних умов для формування здатності студентів виявляти й формулювати проблеми у процесі вивчення теми «Статистика цін, тарифів та інфляції»:
Завдання 1. За даними про індекси споживчих цін за 2020 рік у % до попереднього місяця самостійно сформулювати завдання та виконати його, використовуючи відповідний інструментарій.
Таблиця 1
Завдання 2. За даними табл. 2 про ціну на автомобілі марки «Citroen» обчислити усі можливі агрегатні індекси цін, використовуючи відповідні формули. Зробити висновки.
Таблиця 2
З метою формування та розвитку здатності майбутніх фахівців вирішувати проблеми шляхом реалізації відповідних аналітико-синтетичних операцій, необхідно навчити студентів методам розв’язування задач на доведення або спростування, задач перетворення формул, виразів. Процес пошуку необхідних аргументів, законів та правил, встановлення наявності логічного слідування між виразами є нелегким, проте саме ця робота допомагає набути досвіду розв'язувати завдання шляхом використання таких логічних операцій, як аналіз, синтез, аналогія, систематизація.
Для розвитку швидкості мислення студентів доцільно пропонувати їм завдання з обмеженням часу на їх виконання. При цьому передбачається виконання досить великої кількості тестових завдань, тому перед студентами постає вимога в необхідності швидкого реагування на поставлені питання. Ще один прийом формування швидкості мислення – це бліц-опитування. Цей прийом можливо застосовувати на занятті будь-якого типу, оскільки він не вимагає багато часу. Традиційне опитування студентів на практичному чи семінарському занятті доцільно замінити опитуванням на швидкість. Питання можуть бути як теоретичного так і практичного характеру. Таке опитування займає кілька хвилин, але є важливим фактором для тренування швидкості мислення студентів. У майбутньому такі фахівці з економіки та фінансів володітимуть здатністю швидко приймати рішення та креативно підходити до вирішення поставлених завдань.
Гнучкість та оригінальність мислення можливо розвинути за допомогою нестандартних задач з елементами логіки. Такий педагогічний прийом розвиває здатність до продукування найрізноманітніших думок, здатність відповідати на подразники нестандартним способом. У майбутній професійній діяльності студенти з такими здібностями будуть знаходити оригінальні рішення в проблемних ситуаціях. Застосування даного прийому орієнтоване на розвиток інтуїції, уміння нешаблонно мислити, здатність знаходити нестандартні рішення.
Велику роль у формуванні професійної компетентності студентів крім виокремлених нами організаційно-педагогічних умов відіграє правильна організація етапу контролю навчальної діяльності студентів. Насамперед контроль має задовольняти принципу плановості, тобто контроль знань студентів доцільно проводити не раптово та стихійно, а заплановано. Наявність інформації в студентів про те, на якому занятті який вид роботи на них чекає, сприятиме, насамперед, їхній психологічній готовності до тієї чи іншої форми роботи. Принцип систематичності й системності контролю полягає у відповідності оцінювання структурним компонентам змісту вивченого матеріалу і постійності. Дотримуючись принципу об´єктивності, викладач має з гуманністю та демократичністю оцінюють студентів. Це дозволяє студентам порівнювати успі¬хи та сприяє стимулюванню мотивації до навчання.
Один з найважливіших принципів оцінювання є врахування індивідуальних можливостей студентів. Одні з них мають чудову пам’ять, здатність до красномовності, комфортно себе почувають, доповідаючи перед аудиторією. Інші студенти соромляться не лише публічних виступів, а відповісти на питання викладача перед одногрупниками, деяким важко дається запам’ятовування теоретичного матеріалу, але вони досить швидко вирішують задачі і є прекрасними аналітиками. З власного досвіду помічено, що комплексне дотримання вказаних принципів контролю та оцінювання сприяє суттєвому зростанню мотивації студентів до процесу навчання.
Впровадження запропонованих нами організаційно-педагогічних умов сприяє удосконаленню професійної підготовки майбутніх фінансистів, забезпечує їх здатність у майбутньому конкурувати на ринку праці, бути готовими до змін у власній професійній діяльності, здатними швидко пристосовуватись но нових умов професійного середовища, швидко та ефективно вирішувати поставленні перед ними професійні завдання.
Висновки. Провідним завданням вищої професійної освіти України в умовах постійного розвитку інформаційного суспільства є підготовка фахівця з глибокими професійними знаннями, практико-зорієнтованими компетенціями, здатного самостійно вирішувати поставлені перед ним професійні завдання, здатного до творчого перетворення дійсності, готового до змін у фаховій діяльності, конкурентоспроможного на ринку праці.
Виокремлені нами організаційно педагогічні умови реалізовуються на практиці через різноманітні прийоми та методи. Лише комплексне, неперервне та систематичне застосування вказаних прийомів, методів та принципів в освітньому процесі забезпечить підготовку фахівців, здатних реалізовувати свої права і обов’язки, здатних до пошуку, оброблення інформації з різних джерел, здатних до абстрактного та креативного мислення, аналізу і синтезу, здатних працювати в команді, бути готовими до постійних змін, готових до професійного саморозвитку та самовдосконалення.
Список використаних джерел:
1. Біскул В. С. Принципи та технології компетентнісного підходу до формування професійної кар’єрної студентської молоді / В. С. Біскул // Sociology. – 2016. – No 5 (133). – С. 61–67.
2. Демура І. В. Формування професійної компетентності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. К. : 2010. 20 с.
3. Головань М. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців
фінансового профілю в умовах європейської кредитно-трансферної системи. Нова педагогічна думка. Суми, 2012. No 1. С. 139–143
4. Маркова А. К. Психологія професіоналізму. М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996. 308 с.
5. Овсієнко Л. М. Проблеми впровадження компетентнісного підходу в процес підготовки майбутніх педагогічних кадрів / Л. М. Овсієнко // Українська мова і література в школі. – 2018. – No 6. – С. 46–48.
6. Уйсімбаєва Н. В. Формування професійної компетентності майбутніх економістів в процесі науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. Кіровоград, 2016. 189 с.
7. Троценко Р. Формування професійної компетентності майбутніх
фінансистів. Педагогічні науки. Переяслав-Хмельницький, 2019. No 65. С. 135–140.
8. Guilford J.P. New frontiers of testing in the discovery and development of human talent / J. P. Guilford // Seventh Annual Western Regional Conference on Testing Problems. – Los Angeles, 1958.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter