Інвестиції у розвиток людини на сімейному рівні є головним фактором її добробуту, а також формують людський капітал наступних поколінь. Самоінвестування або інвестиції людини, вироблені ним самим, мають різноманітні характеристики, оскільки взаємопов'язані з великою кількістю і видів навчальної діяльності. Уважне ставлення до свого здоров'я та емоційно-духовного стану, набуття освіти тощо можна розглядати як інвестиційні рішення, а також можна визначити витрати та вигоду від цих рішень. Недоліки самоінвестування можуть мати разовим і багаторазовим характерами, наприклад, на навчання потрібен певний час, а вигода від нього полягає в передбачуваній різниці доходів, залежної від того, чи отримав людина дану освіту. Також особливу роль в інвестуванні в освіту відіграють альтернативні витрати, наприклад, у вигляді втрачених коштів, які можна було заробити за цей час, виділений на навчання.
Інвестиційна політика у розвиток людського капіталу має значний характер для корпорацій і держави, оскільки надає можливість прийняти та проаналізувати досвід зарубіжних компаній, об'єднатися з метою вирішення світових завдань. Відсоток вкладення коштів міжнародними корпораціями та фондами у розвиток людського капіталу України на цей час невеликий, але простежуються тенденції його збільшення. До механізмів такого інвестування можна віднести стажування в іноземних корпораціях, навчання з обміну, професійні конкурси на міжнародній основі, міжнародні конференції й так далі. Таким чином, джерела та механізми інвестування у розвиток людського капіталу мають різні характеристики та вимагають вкладень як на мегарівні, так і на мікрорівні [1-2].
Від розвитку людського капіталу безпосередньо залежить розвиток діяльності корпорацій й сталий розвиток регіону, тому джерела та механізми інвестування відіграють велику роль у цьому процесі. Розвиток та формування людських ресурсів можна розглядати як елемент національного надбання.
В умовах постійно мінливого зовнішнього середовища та затребуваності цифрових технологій необхідно слідувати всім світовим тенденціям розвитку персоналу, оскільки саме люди є цінним ресурсом для зростання та успіху. Формування, розвиток та вдосконалення цифрових компетенцій співробітників є важливим завданням для сучасних компаній.
Високий рівень цифрових компетенцій співробітників з кожним роком зростає та забезпечує конкурентні переваги, тому можна вважати, що важливими джерелами та механізмами інвестування у розвиток людського капіталу є саме вкладення у навчання цифрових знань співробітників на основі сучасних технологій.
Список використаних джерел
1. Гізело О. І. Інвестиції в людський капітал як умова соціального розвитку України. Ринок праці та зайнятість населення. 2015. №1. С. 11–14
2. Павленко Т. Ю. Формування і розвиток людського капіталу та його роль у підвищенні економіки країни. Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. 2014. №3. С. 57–65.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter