Актуальність проблеми. З моменту першого описання неалкогольного стеатогепатиту H. Ludwig c співавт. в 1980 році проводяться інтенсивні дослідження багатьох аспектів даної патології, але ще залишаються невиясненими як аспекти патогенезу, патоморфології, так клініки, лікування, профілактики, поєднаної патології, фонових захворювань, особливо метаболічного синдрому.
Мета дослідження: Дослідити клінічно-лабораторні та морфологічні особливості неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у хворих на метаболічний синдром (МС) в поєднанні з жовчокам’яною хворобою.
Матеріал і методи: Проведено обстеження 65 жінок з НАСГ на фоні МС в поєднанні з жовчокам’яною хворобою, віком 28-60 років. Лабораторні обстеження включали: загальні аналізи крові та сечі, глікемічний профіль, глікозильований гемоглобін, білірубін, загальний білок та протеїнограма, трансамінази, лужну фосфатазу, гамма-глутамілтранспептидазу, креатинін, сечовину, ліпідограму. Морфологічні дослідження проводилися на біоптатах печінки.
Результати дослідження. У хворих виявлені наступні клінічні синдроми: астенічний – 100%, диспепсичний – 78,29%, абдомінально-больовий – 74,19%, гепатомегалія – 85,17%, жовтяниця – 43,12%, геморагії – 7,1%, портальна гіпертензія – 15,85%. У 64,63% були ознаки холестазу, у 79,27% –
цитолізу, у 91,46% – мезенхімально-запальний синдром, у 78,05% – гіпер- та
дисліпідемія, в 81,71% – гіперглікемія. Абдомінальне ожиріння і дисліпідемія відмічалися в 89,17% осіб, артеріальна гіпертензія (АГ) – в 46%, уже на початкових стадіях ожиріння в них була висока активність АСТ, причому важкість НАСГ наростала із збільшенням маси тіла. Гістологічно – у всіх випадках виявлялася жирова інфільтрація, некроз та апоптоз гепатоцитів, наявність в їх цитоплазмі тілець Малорі (48% випадків), дискомпексація печінкових балок, ознаки капіляризації синусоїдів, явища холестазу.
Висновки. Таким чином для НАСГ у поєднанні з жовчокам’яною хворобою на фоні МС характерними є клінічні прояви, які супроводжуються типовими ознаками цитолізу, холестазу та мезенхімально-запального синдрому. Клініко-лабораторна картина характеризується стертістю проявів. Морфологічні зміни корелюють із клінічними, біохімічними та лабораторними показниками.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter