ВСТУП
«Необхідно вводити дитину у
навколишній світ природи так,
щоб кожний день вона відкривала
у ньому для себе щось нове,
росла дослідником, щоб кожен її
крок був мандрівкою до живих
джерел природи, облагороджував
серце і загартовував волю»
(В.О. Сухомлинський).
Обрані слова великого педагога цілком і повністю можна вирішити саме через Метод проекту. Адже саме проектна діяльність дає змогу розвивати пізнавальний інтерес, допитливість до різних областей знань, формує навички співробітництва, практичні вміння у дітей, в даному випадку, в області екологічного виховання. Через об'єднання різних областей знань формується цілісне бачення картини навколишнього світу.
Тому було поставлено завдання: підвищення ефективності екологічного виховання дошкільників через проектну діяльність.
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нового змісту, нових форм, методів і засобів навчання, виховання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти, яка суттєво відрізняється від попередньої.
Новизна представленої роботи полягає у визначенні ролі проектної технології як ефективного методу екологічної освіти дошкільників. Проектна діяльність у дошкільній освіті як одна з педагогічних технологій відноситься до так званого гуманістичного підходу в психології та педагогіці, головною відмінною рисою якої є особлива увага до індивідуальності людини, її особистості, чітка орієнтація на свідомий розвиток самостійного критичного мислення. Цей підхід розглядається в світовій педагогічній практиці як альтернативний традиційному підходу, заснованому, головним чином, на засвоєнні готових знань і їх відтворенні.
Метою даної роботи є формування елементів екологічного світорозуміння, здійснення екологічного виховання дошкільників засобами проектної діяльності, розвиток у дітей екологічних знань, вмінь та навичок з охорони природи.
Об’єкт: формування екологічної компетентності дошкільника
Предмет: зміст, форми та методи екологічного виховання засобами проектної діяльності.
Під час виконання роботи було використано наступні методи:
теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, систематизація теоретичних знань);
емпіричні (спостереження, анкетування, тестування, бесіди);
метод графічного зображення (відтворювання малюнка засобами образотворчого мистецтва).
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у практиці вихователями дошкільного закладу під час розробки проектів з екологічного виховання, методичних рекомендацій.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Отже, одне з першочергових завдань, що постають перед педагогом, є виховання у дітей екологічної культури. Чому саме екологічне виховання?
Філософи, поети, художники всіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі. Але, мабуть, ніколи вона не стояла так гостро, як в наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може бути, і катастрофа нависла над людством. Проблема екологізації матеріальної та духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю, однією з умов збереження загального, для всіх нас, будинку - Землі. Тому потреба у екологічному вихованні дітей зумовлена наявністю екологічної кризи у всьому світі. Її причина криється у практичній діяльності людини та залежить від її свідомості – це усвідомлення ми повинні формувати з дошкільного віку.
Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини. Саме в цьому віці закладаються передумови гуманної взаємодії з природним довкіллям - тому так важливо не впустити цей момент.
Необхідність екологічного виховання окреслена в низці нормативних документів, а саме: Конституція Ураїни, Закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти.
Питання екологічного виховання окреслюється в трудах Я. Коменського, Д. Локка, Й. Песталоцці, С. Русової, Ж-Ж. Руссо, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Є. Фльориної, С. Дерябо, Г. Пустовіт, В. Ясвін. Навіть у «Повчанні» Володимира Мономаха ми бачимо відбиток важливості окресленої теми.
Психологи впевнені, що природна потреба осмислити кожне природнє явище триває в дітях лише до 10-11 років. Пізніше у них з’являються нові інтереси, часом далекі від вивчення природи. Тому переді мною, як і перед іншими вихователями, в роботі з дітьми постають наступні пріоритетні завдання з екологічного виховання дітей:
- виховувати моральність, духовність, любов до природи з молодшого віку;
- розвивати естетичне відчуття світу природи, емоційно-чуттєву сферу особистості як одного з компонентів екологічної культури;
- засвоювати перлини народної мудрості, художньої літератури про дбайливе ставлення до природного оточення;
- включати батьків у процес екологічного виховання дошкільників, формувати єдине середовище, що виховує;
- стимулювати допитливість та зацікавленість дітей у пізнанні природи;
- формувати навичку культурної поведінки в довкіллі; позитивний досвід взаємодії дитини з оточуючим світом, уміння і навичку практичної екологічно зорієнтованої діяльності; активну морально-екологічну позицію особистості по відношенню до оточуючого світу.
Вирішення виокремлених завдань вирішуємо через проектну діяльність. Важливість застосування Методу проекту в роботі з дітьми виокремлюють в своїх роботах і провідні науковці сучасності. Також на необхідність здійснення інноваційної діяльності спрямовують державні нормативні акти та документи. Так, у Законі України «Про дошкільну освіту» зазначена необхідність модернізації першої освітньої ланки, вдосконалення її змісту, осучаснення навчально-виховних технологій, приведення їх у відповідність до вимог сьогодення. У Коментарі до «Базового компонента дошкільної освіти в Україні», Освітній програмі для дітей від 2 до 7 років «Дитина» окреслені оновлена мета і пріоритети розвитку дошкільної освіти, а саме – «інноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних і навчальних технологій», які «скеровані на розкриття особливостей розвитку й світосприйняття сучасних дітей та знаходження шляхів до взаєморозуміння та взаємодії з ними».
Здійснення поставленої мети та виконання завдань з екологічного виховання починаємо з розробки та проведення діагностики екологічних знань у дітей, з урахуванням їх вікових особливостей. В результаті діагностики було виявлено, що:
у дітей не сформовані відомості про природне довкілля як цілісний живий організм, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди у єдності та багатоманітності;
діти мають обмежені знання стосовно природи рідної місцевості.
Тому, насамперед екологічна освіта повинна починатися з об'єктів найближчого оточення, з якими дитина стикається в повсякденному житті. Проводячи роботу з екологічного виховання, розширюючи зміст програмного матеріалу про рослини, тварин, явища природи, про працю людей по догляду за ними, про виховання любові, дбайливого та дбайливого ставлення до рослин і тварин, прагнемо до того, щоб діти входили в природу не просто глядачами, споживачами, а турботливими, ощадливими господарями рідної землі.
Тож, прагнучи спрямовувати дошкільнят до пізнання навколишньої природи, виховати бережливе ставлення до всього живого, навчити бачити, слухати, відчувати величний світ природи рідного краю, доцільно звернутися до створення таких екологічних проектів, як, наприклад, «Лісові тваринки взимку», «Птахи – наші друзі», «Мешканці водного світу», «Дерева нашого садка»
Завданнями екологічних проектів щодо формування екологічної компетентності вихованців є:
• актуалізація навичок, умінь, знань дитини, спрямованих на практичне використання у взаємодії з оточуючою природою;
• стимуляція потреби дитини в самореалізації, самовираженні у художньо-творчій діяльності;
• реалізація співробітництва дітей та дорослих;
• поєднання колективного та індивідуального в педагогічному процесі;
• виховання емоційної культури дошкільників у взаємодії двох освітніх сфер – сім’ї і дошкільного закладу.
Під час роботи над реалізацією проектів використовуємо наступні форми освітньої роботи з дітьми: спеціально організовані заняття, спостереження, трудову діяльність, пошуково-дослідницьку діяльність, використовуємо ІКТ задля показу фото - та відеопрезентацій, прослуховування звуків природи, розгляду репродукцій картин. Невід’ємною частиною роботи вихователя є добір художніх творів, віршів, приказок, прислів’їв, загадок за темою проекту.
Свою роботу необхідно організувати таким чином, щоб кожна дитина хотіла брати участь у дослідженнях, виявляла ініціативу. Необхідно дітям надавати свободу вибору. З одного боку, є ряд завдань, які виконують всі діти групи, з іншого, хтось із дітей може запропонувати щось своє: самостійно поспостерігати за пташкою, зробити додаткові малюнки. Досвід роботи показав, що багато дітей захоплюються спостереженнями за живими об’єктами і не обмежуються виконанням завдань вихователя. Свобода вибору реалізується і при визначенні об'єкта досліджень. Наприклад, дитина повинна відчути, що це саме її пташка, вона сама її обрала, вона подобається їй. У питаннях, діях кожної дитини проявляється її індивідуальність.
Результати проектів мають матеріальні форми - це створені вихованцями спільно з батьками та під час занять поробки за темами проектів, малюнки, аплікації, оформлені стінні газети, книжечки.
Робота з реалізації проектної діяльності щодо виховання екологічної культури дошкільників має носити плановий систематичний характер. Щоб досягти поставленої мети, використовуємо наступні форми, методи, прийоми:
- для ознайомлення з природою добираємо емоційно привабливі об’єкти за ознаками: приємний на дотик покрив тулуба, округлі форми, мелодійні крики, відсутність неприємних запахів; яскраве листя, гарні квіти. Поступово, в міру того, як діти розуміють екологічну доцільність зовнішньої «непривабливості», коло привабливих об’єктів розширюється;
- спонукаємо дітей до вільних проявів позитивних емоційних реакцій (без завдання шкоди живому об’єктові) власною мімікою, інтонацією, лагідними рухами, коментуванням поведінки тварин;
- індивідуалізація об’єкта та проведення паралелей з людиною відбувається в момент першого ознайомлення з об’єктом. У ході взаємодії з тваринкою дітей спрямовуємо на знаходження тотожності з людиною: умивається, дихає, росте, захищається тощо;
- під час прогулянок, спостережень за мешканцями куточка природи використовуємо прийом екологічної емпатії: «Про що говорить нам папужка?»;
- добираємо цікаву інформацію про спосіб життя птахів і тварин. Розподіляємо знання на «порції» за певною темою, спонукаємо дітей до самостійних «відкриттів», що сприяє накопиченню позитивних переживань у процесі пізнання світу Природи. Збираємо доступний для сприймання дітьми інформаційний матеріал, цікаві новинки для загального розвитку малечі. Матеріал художньо-літературного змісту налаштовує дітей і дорослих на емоційне сприйняття об’єктів.
За час роботи було зроблено висновок: багатство явищ дійсності відкривається перед дітьми, якщо привчати їх прислухатися до звуків і голосів природи, придивлятися до її краси. До всього цього привертається увага дитини, з віком ускладнюються і урізноманітнюються її цілеспрямовані спостереження. Як результат - у дітей накопичуються враження не тільки про красу природи, але й про те, як вона змінюється, якщо прикласти трудові зусилля. Діти й самі можуть узяти посильну участь у «перетворенні» природи. Наприклад, вони можуть доглядати за птахами рідного краю, турбуватися про них (разом з батьками зробити годівнички та підгодовувати взимку). Заняття з самим природним матеріалом дають дітям можливість проявити ініціативу: вони викладають малюнок з камінчиків, шишок, ліплять зі снігу, складають букети, малюють на піску, асфальті і т.д
Але завдання екологічного виховання дітей в дошкільному закладі не можуть бути повністю реалізовані тільки зусиллями педагога, без підтримки батьків. Лише в родині дитина зможе поєднати початкові екологічні уявлення, здобуті в дошкільному закладі, з її практичним досвідом, набутим у повсякденному житті вдома.
Тому робота з екологічного виховання дітей відбувається через здійснення взаємодії з батьками. Спочатку доцільно провести батьківські збори на тему «Екологічне виховання в дитячому садку і вдома», метою яких є ознайомлення батьків із завданнями екологічного виховання дітей та провести анкетування батьків.
Наступним етапом є проведення засідання «Круглого столу» на тему: «Чи потрібні сучасній дитині екологічні знання». Під час засідання можна ознайомити батьків із методичними основами впровадження проектної діяльності в закладі дошкільної освіти, цілі й завдання екологічних проектів, намагатися переконати їх у необхідності допомоги, співпраці з педагогом під час реалізації проекту. З батьками, які вагатимуться, у яких виникають запитання, проводити індивідуальні, групові консультації, пропонувати їм методичну літературу, пам’ятки, поради з екологічного виховання дошкільнят.
Використання спадщини В.О. Сухомлинського переконує в оригінальності, самобутності, а головне, у простоті, доступності та великій доцільності його педагогічних ідей. Адже саме ці земні, природні засоби виховання дитини в єдності з природою дають змогу виховати дітей добрими, уважними, бережливими, чутливими до всього живого. Як і В.О. Сухомлинський, ми маємо вчити вихованців бачити світ рідного краю очима любові, примножувати і берегти навколишню природу, її щедрість та красу, проводжу заняття-мандрівки під голубим небом. І це основний аспект – вивчати природу ліпше в природному середовищі, споглядаючи живі об’єкти.
ВИСНОВКИ
Досвід роботи з екологічного виховання дітей засобами проектної діяльності переконує в тому, що метод проектів є ефективною формою роботи з дошкільниками, за умови тісної співпраці педагога та батьків вихованців. Використання проектного методу в системі екологічного виховання дошкільників є найбільш ефективним, тому що він дозволяє поєднувати інтереси всіх учасників:
• Педагог має можливість проявити свої творчі здібності у відповідності з власним професійним рівнем.
• Батьки мають можливість активно брати участь у значимому для них процесі екологічного виховання. Адже завдання екологічного виховання дітей в закладі дошкільної освіти не можуть бути повністю реалізовані тільки зусиллями педагога, без підтримки батьків. Лише в родині дитина зможе поєднати початкові екологічні уявлення, здобуті в закладі дошкільної освіти, з її практичним досвідом, набутим у повсякденному житті вдома.
• Діяльність дітей організована відповідно до їх інтересів, бажань і потреб. Участь у проекті допомагає дітям відчути свою значущість, відчути себе повноправними учасниками освітнього процесу. У дітей з'являється можливість внести свою лепту у спільну справу, проявити індивідуальність, завоювати певне положення в групі.
Під час проектної діяльності застосовується інтегрований підхід, який передбачає взаємозв’язок дослідницької діяльності, музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, гри, театральної діяльності, літератури, моделювання, перегляду телепередач, екскурсій, а також організації самостійної діяльності дітей, тобто відбувається екологізація різних видів діяльності дитини.
Використані джерела
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція 2021 р)
2. Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років (наук. кер. Огнев’юк В.О.) Рекомендовано: Лист МОН України № 1/11-4960 від 23.07.2020
3. Конституція України {Положення Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України № 2222-IV від 08.12.2004, № 2952-VI від 01.02.2011, № 586-VII від 19.09.2013, визнано такими, що є чинними на території України Постановою Верховної Ради України № 750-VII від 22.02.2014}
4. Закон України Про дошкільну освіту (2001 р) зі змінами
5. Біла І. Вчимо дивитися, бачити й творити // Дошкільне виховання. - № 4. – 2004. – С. 14 – 18.
6. Бусленко В. Організація еколого – оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі // Дитячий садок. – Число 45 – 46. – 2004. – С. 21 – 23.
7. Виховуємо захисників природи // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 3 – 4. – 2006. - С. 114 – 120.
8. Взаємодія дитячого садка і сім’ї з питань екологічного виховання // Дитячий садок. - № 25 – 26. – 2004. – С. 50 – 67.
9. Дивний світ природи (заняття з екологічного виховання)// Бібліотека вихователя дитячого садка. - № 13 – 14. – 2006. – С. 80.
10. Дяченко Т. Мандруємо екологічного стежиною // Дошкільне виховання. - № 5. – 2002. – С. 28.
11. Екологічна мандрівка // Бібліотека вихователя дитячого садка. - № 11. – 2004. – С. 14 – 16.
12. Екологія і довкілля // Дитячий садок. – Липень. Число 25 – 26. – 2004. – С. 7.
13. Лисенко Н. Використання спостережень в роботі з екологічного виховання дошкільників // Дитячий садок. – 2004. - № 25 – 26. – С. 10 – 44.
Інтернет - ресурси
http://intkonf.org/kolodnitska-od-teoretichniy-analiz-ponyat-metod-proektiv-i-proektuvannya/ - «Теоретичний аналіз понять «метод проектів» і проектування» - Колодницька О.Д.
http://festival.1september.ru/articles/642593/ - Формування у дітей екологічних уявлень через проектну діяльність -Морякова А.В.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter