Військова термінологія тісно пов’язана із багатьма науками та загальновживаною лексикою. Сьогодні немає жодного інформаційного повідомлення чи ЗМІ без публікацій про той чи той військовий конфлікт, терористичний акт і наслідки цих подій. Через зацікавленість людей у подіях в Україні й світі інформаційні агентства намагаються донести до читачів якомога більше подробиць згаданих подій із використанням саме військової термінології. Тому, актуальним є пошук і визначення поняття військової термінології, засад й особливостей її перекладу.
У лексичних підсистемах термінів у процесі бурхливого історичного розвитку утворюється ядерна лексика. Загальновживаність, багатозначність, стилістичну нейтральність, словотвірну непохідність, стійкість, фразеологічну активність вважають основними критеріями виокремлення ядерних лексичних одиниць. До ядра військової підмови відносять лексеми: weapon, fight, fire war, kill, battle, defense, mine у значенні «міна, вибуховий пристрій»; gun, grenade, bomb. У сучасних військових термінах зазначені лексеми є основою для створення похідних слів [1].
Варто зауважити, що будь-який технічний і саме військовий, військово-технічний переклад потребує адекватності й однозначності в засобах передачі змісту й термінів. Саме тому переклад військових текстів, із одного боку, незмінно орієнтується на джерело тексту та його термінологію. Самовільні трактування, авторські неологізми чи зміни тексту тут недоцільні та неприпустимі: ціна помилки є дуже високою. Хибний, некоректний, неточний переклад низького ґатунку військових текстів чи то таких, що пов’язані з безпекою може мати навіть трагічні наслідки. Перекладачі традиційно вважаються військові тексти дуже особливим і специфічним матеріалом. По-перше, їх пишуть і перекладають лише професіонали, вони призначені для кола вузьких спеціалістів. Сьогодні, через зростання воєнної і політичної напруги в нашому геополітичному регіоні та фактичний стан війни, в якому опинилася Україна, тема воєнної безпеки набуває актуальності та стає пріоритетом.
Військово-промисловий комплекс в цілому – це мережа осіб та установ, залучених у виробництві зброї і військових технологіях. Цей термін є збірним й об’єднує широкий спектр різних галузей та сфер: сукупність різних видів військово-промислового виробництва, ремонту військової техніки та озброєння, виготовлення запасних частин до неї [5]. В цілому, військова термінологія є систематизованою на усіх рівнях сукупністю військових термінів. На думку вчених, це сукупність усіх елементів сфери військового спілкування, що віддзеркалюють вплив культурних, історичних та інших чинників, які знаходять своє місце у конкретних виразах, які іноді здатні становити труднощі перекладачам.
Точна передача стилю оригіналу військового тексту по праву є одним із найважливіших завдань заради забезпечення точності й адекватності перекладу військової і військово-ядерної термінології. Саме стилістичний аспект перекладу має на меті коректний підбір лексико-граматичних засобів відповідно до загальної функціонально–комунікативної спрямованості оригіналу та з урахуванням уже існуючих літературних норм мови, якою робиться переклад. Характерно, що стиль військових текстів не завжди є однорідним. У військовим текстах існують тенденції викладення матеріалу: або сухою офіційною мовою із використанням громіздких, часто архаїчних зворотів, конструкцій, канцеляризмів або простою, розмовною навіть фамільярною мовою. Остання тенденція спостерігається в основному у військових і військово-технічних матеріалах, розрахованих на рядовий склад строкової служби. Ця тенденція пов’язана в першу чергу з прагненням зробити сухі офіційні статутні матеріали та важкі технічні тексти більш доступними для основної маси військовослужбовців. Через це багато військових публіцистичних текстів мають пояснюючі ілюстрації, таблиці, схеми та діаграми, що допомагають довести до читача суть питання, що викладається. У всіх випадках перекладач повинен прагнути передати матеріал оригіналу, використовуючи український військовий стиль викладення відповідних матеріалів, нейтралізуючи українською мовою наявну в оригіналі зайву образність і жаргонні елементи, тому що вони не є притаманними українським військовим матеріалам. Стиль передачі українською мовою повинен відповідати нормам «військової» мови, прийнятим для відповідного виду документів [4].
Серед військової лексики виокремлюють три основні групи: 1) військову термінологію на позначення понять, пов’язаних безпосередньо з військовою справою, збройними силами, способами ведення збройної боротьби і т. і.; 2) військово-технічну термінологію, яка охоплює науково-технічні терміни; 3) емоційно-забарвлену військову лексику (сленг) і жаргонізми.
Важливо, що склад сучасної військової і військово-технічної термінології не є постійним. Він безперервно змінюється за рахунок вилучення деяких слів, зміни значень, поповнення неологізмами, наприклад, через реорганізацію певних видів збройних сил, появу та розвиток нових зразків озброєння, бойової техніки, розробку нових методів ведення війни і т. і. За тематикою, усі терміни військово-технічного дискурсу класифікують за наступними тематичними групами: 1) території, на яких здійснюються військові дії: neutral territory; 2) військові формування: general staff, border patrol, military forces; 3) приміщення військового призначення: Command Centre, joint operations center; 4) системи військового зв’язку: shore relay station, air defense radar; 5) військова техніка: armor materiel, tank; 6) озброєння: weapon, cluster munition, cyber weapon, tangible equipment, logic bomb; 7) сфери військової діяльності: civil defense, operational environment; 8) військові дії: annexation, regular peacetime task, military action, cyber-attack, bombing; 9) результати військових дій: coverage, incidental harm, collateral damage, casualties; 10) військові стратегії і тактики: military advantage, tactic, perfidy; 11) цілі військових операцій: ground target, military objective; 12) цивільні об’єкти та особи: civilian object, protected civilians; 13) військові документи: information of military value, Customary IHL (international humanitarian law) [3].
При перекладі досліджуваної термінології перекладачу важливо дотримуватись трьох загальних засад для досягнення адекватного перекладу військових термінів. По-перше, має бути здійснено точний переклад окремих військових термінів у текстах. По-друге, кожен термін доцільно перевірити з огляду терміносистеми, до якої він входить в мові оригіналу й мові перекладу. І по-третє, слід враховувати відмінності термінів, зумовлені специфікою кожної окремої мови.
Для досягнення адекватності та еквівалентності при перекладі військових текстів перекладач повинен керуватись усіма найпоширенішими засадами та способам перекладу технічного та військового перекладу, що є ключовими елементами для створення адекватного перекладу.
Список використаних джерел
1. Аналіз утворення та перекладу англомовних військових термінів. URL: https://naurok.com.ua/man-analiz-utvorennya-ta-perekladu-anglomovnih-viyskovih-terminiv-216026.html (дата звернення 30.08.2022)
2. Деякі аспекти перекладу військових текстів з англійської мови на українську URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/52024/1/Levin_Deiaki_aspekty_2020.pdf (дата звернення 30.08.2022)
3. Основи військового перекладу. URL: https://mil.univ.kiev.ua/files/4_1643743064.pdf (дата звернення 30.08.2022)
4. Структурно-семантичні особливості термінології англійськомовного військово-технічного дискурсу та способи її перекладу українською мовою. URL: http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle (дата звернення 30.08.2022)
5. Military industrial complex. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Military%E2%80%93industrial_complex (дата звернення 27.08.2022)
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter