Актуальність проблеми. Активне застосування креативного бухгалтерського обліку можна пов‘язати із декількома факторами. Одним з них можна вважати Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» [1]. Із прийняттям даного закону, бухгалтерам надається можливість використовувати творчі методи задля вирішення поставлених перед ними завдань. Іншим вагомим фактором, який спровокував застосування креативних підходів, є вдосконалення бухгалтерського обліку. Дане вдосконалення стало поштофхом для поєви більшої кількості облікових завдань, вирішення яких потребує максимально творчого підходу бухгалтерів. Актуальність дослідження сутності та ролі креативного обліку зростає, оскільки залишається недостатньо розкритим питання можливості існування креативного обліку у національній системі бухгалтерського обліку.
Аналіз літературних джерел. Проблему сутності існування креативного бухгалтерського обліку розглядало багато дослідників. До таких вчених можна віднести Пушкаря М.С., Бутинця Ф.Ф., Легенчука С.Ф., Райса Е., Метьюса М., Перера М. та інших.
Метою даної статті є дослідження сутності поняття «креативний облік», виокремлення його позитивних та негативних сторін.
Виклад основного матеріалу дослідження. Креативний облік, з погляду деяких вчених, вважається підвидом бухгалтерського обліку. Він є позитивним тоді, коли використовується без порушення законодавства та сприяє гнучкості прийняття господарських рішень. У протилежному випадку – це процес прикрашання звітності підприємства для більш вигідного відображення його діяльності для акціонерів, інвесторів та інших зацікавлених у цьому осіб [2, с. 153].
Вченні, які займалися вивченням питання креативного обліку, мають різного роду думки з приводу правильності введення даного виду у бухгалтерський облік.
На думку Бутинця Ф.Ф., креативний бухгалтерський облік – це здійснення реєстрації, облік, обробка та відображення господарських явищ при використанні обов’язкових приписів (норм) і правильно інтерпретованих принципів бухгалтерського обліку в спосіб, який безпосередньо в цих приписах не зазначений і який є результатом обґрунтованого, творчого й нестандартного застосування цих правил і принципів [3, с. 161].
Е. Райс вважає, що креативний облік є більше негативним явищем, а ніж позитивним. Вчений зауважив, що підприємство, яке часто змінює облікову політику зазвичай вдається до хитрощів креативного обліку [4, c. 287].
На думку М. Метьюса та М. Перера поняття креативного обліку має як негативну сторону, так і позитивну. Позитивною стороною вважається те, що даний облік являє собою будь-який метод обліку, який не належить до загальноприйнятих стандартів, але в той же час забезпечує достовірність інформації щодо стану підприємства. Негативною стороною креативного обліку, на думку вчених, вважається те, що має місце процес «підробки» фінансових звітів підприємства задля висвітлення виключно позитивних сторін компанії.
Якщо узагальнити думки наведені вище, можна дійти до висновку, що креативний облік являє собою досить суперечливе явище. З одного боку, його можна вважати перспективним у сфері бухгалтерського обліку, адже за відсутності регламентованих методів він надає можливість достовірно оцінити фінансовий стан підприємства. Але з іншого боку, креативний облік може представляти результати діяльності організації у вигідному для неї положені.
На підтримку креативного обліку можна сказати, що бухгалтер знаходиться у постійній розумовій напрузі. Він вивчає, експериментує, спостерігає, тобто виконує певні креативні дії. Для досягнення успіху йому не слід залишатися на поверхні фактів, а, навпаки, необхідно проникати у таємницю їх виникнення, прискіпливо вивчати і аналізувати.
Варто зауважити, що існують певні методи креативного обліку. Дану методику можна розділити на 4 категорії.
Перша категорія передбачає використання різноманітних облікових методів, які наявні у бухгалтерських стандартах.
Друга категорія являє собою варіабельність оцінки зобов’язань. Певні бухгалтерські записи припускають варіабельність оцінки і, особливо, передбачення подальших коливань вартості облікового об’єкта.
До третьої категорії можна віднести неприродні угоди, які передбачають наявність третьої особи (у більшості випадках банків), на яку покладаються обов’язки однієї зі сторін угоди. Навмисні угоди покликані змінити структуру балансу і перемістити суми прибутку між різними податковими періодами.
Четверта категорія передбачає реальні угоди, які укладаються у правильний момент із правильними розрахункам для того, щоб вкінці відбулось покращення фінансової звітності підприємства. Це дасть смогу справити хорошо враження на інвесторів та інших зацікавлених у цьому осіб [2, с. 156].
Варто зазначити, що бухгалтерський облік не може бути абсолютно творчим внаслідок наявних обмежень: облікові принципи, регламентовані НПСБО «Загальні вимоги до фінансової звітності», виступають у формі додаткових обмежень – обачності (консерватизму), послідовності, нарахування та відповідності доходів і витрат та ін. [5].
Міжнародна практика бухгалтерського обліку також не прихильна до застосування креативного обліку з відхиленнями від встановлених облікових принципів. Так, ще у 2003 р. Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) оприлюднила своє дослідження «Відновлення довіри суспільства до фінансової звітності: міжнародна перспектива», у якому надано рекомендації щодо врегулювання позанормативних підходів у креативному обліку [6].
Підсумовуючи вищесказанне можна зробити висновок, що креативний облік має право на життя. Однак даний облік вважатиметься ефективним у тому випадку, коли буде відсутня гра з фінансовими показниками, шахрайська фінансова звітність та будь-які інші кроки для управління прибутком.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text
2. Кравченко М.А. Розвиток та призначення креативного обліку в міжнародних стандартах фінансової звітності. Науковий вісник Херсонського державного університету. Випуск 14. Частина 3. 2015. С. 152-157
3. Бутинця Ф.Ф. Альфа і омега бухгалтерського обліку. Житомир: ПП «Рута», 2007. С. 328
4. Райс Е. Викриття бухгалтерського обліку. К.: ЗАТ «Олімп-бізнес», 2006. С. 287-288
5. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: наказ Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 р. № 73. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за N 336/22868. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0336-13
6. Times Higher Education online (10th July 2002) «Research on corporate social responsibility can boost progress towards Lisbon goals, says Bisquin», URL: http://www.timeshighereducation.co.uk
_____________
Науковий керівник: Булат Галина Володимирівна, к.е.н., доцент кафедри менеджменту, фінансів, банківської справи та страхування, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter