Важливим у діяльності національної економіки є контроль за станом економіки, розвитком соціально-економічних процесів у суспільстві. Одним з напрямів системи контролю є фінансовий контроль. Це цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, яка спрямована на додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності держави [1, с.2].
Фінансовий контроль здійснюється органами державної та місцевої влади, спеціальними контролюючими органами в установленому законодавством порядку. Окремим видом фінансового контролю є незалежний аудиторський контроль, що сформувався внаслідок демократизації, розширення прав підприємств, застосування економічних стимулів та важелів, метою яких є підвищення ефективності та оцінки її результатів. Аудиторська діяльність регулюється державою та визначається законами ринку.
Саме аудиторські фірми здійснюють незалежний фінансовий контроль, що перевіряє доцільність проведення тих чи інших фінансових операцій та законність фінансової діяльності підприємства. Однак висновки аудитора мають рекомендаційний характер. У них вказано невідповідності фінансового обліку й звітності згідно із законодавством, їх повноту та недоліки відображення.
До суб'єктів державного фінансового контролю належать державні та недержавні підприємства, державні органи і структури, організації, які фінансуються бюджетними коштами, громадські неурядові організації і заклади, фізичні особи та підприємницькі структури, що сплачують податки та здійснюють діяльність, що регулюється державою [2, с.2].
Аудитори перевіряють повноту відображення господарських операцій у звітності та бухгалтерському обліку, правильність та своєчасність фіксування інформації про інвентаризацію грошових коштів, матеріальних цінностей, рахунків, основних фондів [3, с.2]. А також звертають увагу на строк і збереження документації, що підтверджує здійснення господарських операцій.
За допомогою аналізу і перевірки фінансового стану, аудитори офіційно записують кінцеві результати у висновки про реальний фінансовий стан за певний період. Цим забезпечують інформацією осіб, що зацікавлені діяльністю підприємства: кредиторів, інвесторів та інші фізичних, юридичних осіб.
Аудиторські фірми гарантують конфіденційність і збереження комерційної таємниці. Але в окремих випадках, передбачених законом, аудитори звертаються до правоохоронних органів і повідомляють про виявлені факти зловживань.
Отже, одним із важливих питань контролю та вдосконалення економічної системи країни є незалежний фінансовий контроль, тобто аудит. Це перевірка, в результаті якої аудитор на основі проведених аудиторських процедур і отриманих достатніх аудиторських доказів висловлює власну незалежну думку щодо перевіреної інформації. Розвиток аудиту дасть можливість створити систему незалежного контролю, основною метою якого є захист інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації на всіх рівнях економічної діяльності держави.
Список використаних джерел:
1. Михайленко О.Г. Місце аудиту в системі національного фінансового контролю. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2021. Випуск 18 ч. ІІ, с. 146-151.
2. Ільїна С.Б. Основи аудиту: Навчально-практичний посібник. К.: Кондор, 2009 р. 378 с.
3. Значення та роль аудиту для українських підприємств. URL: http://www.spilnota.net.ua/ua/article/id-1854/
___________
Науковий керівник: Булат Галина Володимирівна, к.е.н., доцент, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter