Однією з актуальних проблем дитячої стоматології залишається початковий карієс зубів та його ускладнення. Недостатня гігієна порожнини рота, невчасне звернення до лікаря стоматолога обумовлює збільшення інтенсивності патології твердих тканин зубів каріозної етіології [7,8]. Таким чином, вдосконалення методів ранньої діагностики, ефективного лікування та первинної профілактики в сукупності значно знизить рівень поширеності та інтенсивності карієсу у дітей.
Метою дослідження стало удосконення профілактики та лікування початкового карієсу у дітей дошкільного віку.
Нами було проведено стоматологічне обстеження дітей на базі комунального дошкільного закладу «Ясла – садочок «Країна дитинства» Великогаївської сільської ради Тернопільської області. Було обстежено 110 дітей: дві середніх групи з назвою « Веселий вулик»-25 діток і друга середня група «Сонечко»- 24 дитини, а також по дві молодших групи «Карамельки»- 31 діток і «Поляна квітів»-30 дітей. Результати обстеження вносили у розроблену нами індивідуальну карту стоматологічного обстеження дитини.
Після профілактичного огляду батькам були надані рекомендації щодо гігієни порожнини рота їх дітей. Окрім того, було проведено анонімне анкетування батьків, щодо оцінки їх санітарно-гігієнічних знань [2, 5], бо відомо, що однією з вагомих причин зростання стоматологічних захворювань серед малюків є недостатня обізнанність дорослих. З рештою, діти набувають свої перші знання від батьків, які, в свою чергу, мають сприяти раціональному режиму дня і збалансованому харчуванню, для збереження здоров’я організму, а також порожнини рота в цілому.
Таким чином, причиною початкового карієсу являється недотримання таких профілактичних заходів: гігієнічного навчання, ремінералізувальної терапії, використання фторидів та засобів, що сприяють підвищенню резистентності емалі.
Особливу роль у формуванні резистентності емалі відіграє кристалічна структура та хімічний склад твердих тканин зубів, що обумовлює розвиток основного напрямку профілактики карієсу – створення умов для формування карієсрезистентності емалі [4,7,8].
Аналіз індивідуальних карт стоматологічного обстеження показав, що у 60 % дітей середньої групи спостерігали початковий карієс зубів, а у молодшої групи лише - 40 % [1,3,4]. Призначення профілактичних засобів проводилось з урахуванням інтенсивності початкового карієсу зубів у даних групах. Відомо, що основою каріозного процесу належить повноцінній мінералізації емалі, яка надає їй високу стійкість до несприятливих чинників, зокрема кислот, і навпаки, якщо недостатня мінералізація створює умови для виникнення карієсу зубів. Актуальним є ендогенні і екзогенні методи профілактики початкового карієсу зубів з урахуванням патогенетичних механізмів, які впливають на формування резистентності емалі.
Запропоновані до застосування профілактичні комплекси з використанням засобів екзогенної та ендогенної профілактики включають застосування фторидів, препарати кальцію, вітаміни, фітопрепарати, дієтичні добавки та місцеву ремінералізувальну терапію, герметизацію фісур [1,4,6].
Результатами багаточисленних експериментальних та клінічних досліджень підтверджено, що важливе значення у формуванні резистентності емалі відіграє ротова рідина, роль якої полягає в тому, що під її впливом відбувається нормалізація проникливості емалі, активація процесів мінералізації, які залежать від вмісту мікро- та макроелементів [1,2,3,4,8] .
Таким чином, створені індивідуальні протоколи, анкети, рекомендації, щодо лікування початкового карієсу дозволять знизити приріст інтенсивності карієсу на 80 %. З урахуваннням отриманих даних нами створена схема щодо проведення профілактичної роботи по збереженню стоматологічного здоров'я дітей.
Практичні рекомендації пацієнтам та рівень санітарно-гігієнічних знань щодо особистої гігієни, будуть покладено в основу розпрацювання стоматологічних заходів гігієнічного навчання дітей. Позитивні результати проведених досліджень сприяють зниженні приросту початкового карієсу.
Список використаних джерел:
1. Гладка О. М. Вплив карієспрофілактичних засобів на резистентність емалі пацієнтів із високим рівнем інтенсивності карієсу зубів. Український стоматологічний альманах. 2013. № 6. С. 18-20. 31.
2. Безвушко Е. В., Лагода Л. С. Значимість суб'єктивних індикаторів стоматологічного здоров'я для оцінки чинників ризику виникнення карієсу зубів у дітей. Український стоматологічний альманах. 2016. № 4. С.72–76.
3. Годованець О. І. Застосування препаратів макро- та мікроелементів у комплексі лікування карієсу зубів у дітей. Клінічна та експериментальна патологія. 2015. Т. XIV, № 3. С. 33–35.
4. Васько А. А. Ефективність ремінералізуючої терапії при початкових формах карієсу постійних зубів у осіб молодого віку які постійно проживають в умовах біогеодефіциту фтору та йоду з точки зору ефективності діагностики. Молодий вчений. 2015. № 5(4). С. 20–22.
5. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу тимчасових зубів у дітей залежно від характеру вигодовування / Н.Б. Кузняк, О. І. Годованець, О. В. Іваніцька та ін. Профілактична та дитяча стоматологія. 2013. № 1 (8). С. 38–40.
6. Сарап ЛР. Oцінка клінічної ефективності комплексу профілактичних заходів карієсу зубів у дітей молодшого шкільного віку. Новини стоматології. 2012;3:100-4.
7. Смоляр Н. І., Мусій-Семенців Х. Г. Поширеність та інтенсивність карієсу молочних зубів у дітей із загальносоматичною патологією. Клінічна стоматологія. 2013. № 3, 4. С. 32–33.
8. Шаковець Н. В., Терехова Т. М. Захворюваність на карієс зубів у дітей раннього віку та її взаємозв’язок з різними факторами ризику. Профілактична та дитяча стоматологія. 2015. №1 (12). С. 38–42.
_______________
Науковий керівник: Авдєєв О.В., доктор медичних наук, професор, Тернопільський національний медичний університет
|