Складний період в економіці України, загальні зміни, пов’язані з політичною ситуацією в країні, і, відповідно, глобалізація економічних і соціальних процесів зумовлюють появу нових вимог до організації освітньої системи. Зокрема, це стосується питань формування професійної та комунікативної компетентності підготовки майбутніх фахівців річкового і морського флоту. Серед чинників, що актуалізують проблему комунікації, слід відзначити й соціальні перестороги, пов’язані з умовами воєнного стану, карантинними обмеженнями у зв’язку зі світовою пандемією COVID-19. Відмітимо, що суттєвий вплив надає введення змішаного та дистанційного навчання в освітніх закладах, а отже, і зміну комунікативної поведінки здобувачів освіти. Модернізація освітньої системи в Україні в цілому, зумовила переосмислення методики формування комунікативної компетентності здобувачів освіти та вибір методично доцільних засобів навчання комунікативної грамотності. Результатом різноманітних і динамічних змін є специфіка професійної діяльності майбутніх моряків як фахівців, що працюють тривалий час в умовах закритого колективу; полікультурне фахове середовище, в якому комунікативні навички особистості набувають важливого значення; усвідомлення ролі комунікативної компетентності в професійних мовленнєвих ситуаціях; удосконалення здібності ефективно розв’язувати проблемні ситуації; уміння розвиватися паралельно із розвитком новітніх технологій, а також уміння адаптуватися в умовах економічної нестабільності країни.
Виявленню професійно важливих якостей здобувачів освіти сприяє моделювання професійних умінь упродовж навчання під час тренінгових занять із розв’язанням різноманітних випробовувань, типових проблемних ситуацій, у т.ч. підключення психлогічної служби закладу, що є однією з основних складових традиційного навчального процесу. Реалізація професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах фахової передвищої освіти здійснюється за результатами проходження цілого ряду взаємозумовлених етапів. На першому етапі, який являє собою розвиток початкового недиференційованого інтересу до певного виду діяльності, передбачається використання таких методів навчання, як бесіди, дискусії, моделювання та аналіз конкретних ситуацій тощо. Другий етап сприяє формуванню професійних ціннісних орієнтацій. На цьому етапі у свідомості здобувача освіти складається ідеальна модель майбутньої фахової діяльності як головного орієнтиру професійного саморозвитку. Цьому сприятиме використання активних методів навчання, зокрема, ситуативних ігор, моделювання ситуацій зі спеціальності, широке використання міжпредметних зв’язків. Третій етап позначається активним формуванням професійних умінь, необхідних для практичної діяльності. Під час навчання здобувачам освіти надається можливість проявити самостійність, ініціативність, творчий підхід, наполегливість у змодельованих та реальних ситуаціях.
Отже, формування професійної компетентності тривалим процесом. Саме поняття «професійна компетентність» являє собою спроможність реалізації спеціалістом усіх компонентів професійної діяльності завдяки своїм знанням, навичкам, умінням, здібностям і психічним властивостям. Наприклад, дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)» як освітня компонента має найбільший навчальний потенціал для формування й розвитку мовної особистості майбутнього моряка. Це зумовлено метою, завданням курсу та освітніми можливостями лінгвістичного матеріалу, що вивчається. Найбільш ефективними є ті комунікативні ситуації, що максимально наближені до реальних умов роботи. Наприклад, ділова комунікація зі стейкхолдером; команди на ходовому містку; комунікація вахтового офіцера з береговими службами під час стоянки в порту; комунікація вахтового помічника капітана судна з лоцманом; комунікація капітана судна із судновласником; комунікація боцмана з матросами під час проведення швартовних операцій тощо.
Поняття «компетентність» тісно переплітається із поняттям «компетенція». Проте необхідно їх чітко розмежовувати. Так, термін «компетентність» уживається на позначення інтелектуально й особистісно обумовленої спроможності людини до практичної діяльності. У свою чергу, «компетенція» є складовою цієї спроможності і являє собою сукупність знань, умінь і навичок. Компетентність – це актуальний прояв компетенції [3]. Отже, компетентність кожної людини виражається у володінні нею відповідною компетенцією. Комунікативна компетенція забезпечує успішність комунікативної діяльності завдяки засобам мови, яка вивчається, відповідно до мети й ситуації спілкування в межах будь-якої сфери діяльності.
Поняття комунікативної компетенції є поєднанням усіх компонентів, які створюють ситуації спілкування. Це необхідні для здобувачів освіти, майбутніх фахівців флоту, знання й уміння, які допомагають розуміти й створювати власні програми мовленнєвої поведінки [2]. Комунікативна компетентність здобувачів освіти являє собою сукупність різних компетенцій (лінгвістичної, фонетичної, морфологічної, синтаксичної і лексикологічної), які визначають правила вербальної та невербальної взаємодії та соціолінгвістичної спрямованості. Основними складовими комунікативної компетентності майбутніх фахівців флоту є: - володіння мовними якостями та особливостями мовленнєвої поведінки; - ефективне використання жанрового розмаїття професійного мовлення; - володіння логічними й мовними засобами аргументації; - знання законів спілкування в різноманітних ділових та професійних ситуаціях; - уміння вести телефонні розмови, ділові бесіди, ділове листування тощо[1]. Отже, формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців є важливим завдання освітнього процесу. Рівень сформованості комунікативної компетентності залежить від мети оволодіння мовою, інтересів і мотивації здобувачів освіти, видів комунікативної діяльності, обраних ролей тощо. Комунікативна компетентність поєднує різні види компетенцій, опанування яких є необхідним для забезпечення ефективного процесу професійної комунікації.
Список використаних джерел:
1. Андриенко А.С. Развитие иноязычной профессиональной коммуникативной компетентности студентов технического вуза (на основе кредитно-модульной технологии обучения): Автореф. дис. ... канд. пед. наук / А.С.Андриенко. – Ростов н/Д, 2007. – 26 с.
2. Васильева О.Ф. Лекции по методике преподавания РКИ [Электронный ресурс] / О.Ф.Ваильева. – Режим доступа: http://mng.rs.gov.ru/node/733.
3. ДружненкоР.Дидактичні основи комунікативно-прагматичної компетентності майбутнього вчителя української мови і літератури. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки : зб. наук. праць. Миколаїв : МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2016. № 3 (54). Вересень. С. 205–211.
4. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата современного образования [Электронный ресурс] / И.А.Зимняя // Интернетжурнал «Эйдос». – 2006. – Режим доступа: http://eidos.ru/journal/2006/0505.htm.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter