У художньому образі ляльки кодується важлива інформація, зокрема, схожість ляльки з людиною, тендітність ляльки нагадує про плинність людського життя. Лялька, маючи асоціації з людиною, стає антропоморфною метафорою, яка допомагає своєму автору реалізувати індивідуальні і ситуаційно-специфічні версії реальності. Лялька, що взаємодіє з людиною на сцені, являє собою єдиний сценічний образ. І цей образ через пластичну дію з’єднує живе і неживе, сполучаючи внутрішню логіку людини-актора і зовнішню логіку образу ляльки. Якщо лялька – метафора людини, то її рухи – це метафора життя [5].
На думку режисера з багаторічним досвідом В. Пацунова, який досліджував алгоритм народження метафори у театрі, вивчаючи метафоричний феномен сцени і створення театру виключно метафоричної естетики, метафора є «перлиною мистецтва, вибухом пізнання, проникненням у Суть явища, трансплантацією в Дух людини. Саме тому вона здіймає мистецький твір у філософсько-естетичну вертикаль, на вершину театральної піраміди» [3].
Концептуальну метафору «Лялька – це людина» використовують також у літературній творчості. До неї звертається М. Будмен у сучасному оповіданні flash fiction «Patriotic Angel», де автор описує розмову чоловіка з лялькою в образі ангела у супермаркеті. Через розгорнуту антропоморфну метафору, олюднення іграшки, письменник звертається до теми самотності [2]. Отже концептуальна метафора може трактуватися як елемент художнього твору, що зберігає свою образність, позначаючи непредметні сутності і відображаючи те, як автор бачить їх, отже певною мірою будується на основі концептуальних уявлень або частково співпадає з концептуальними уявленнями про непредметні сутності [1].
Лялька може зробити те, чого не може живий актор – стати прозорим, злетіти, перетворитися, наприклад, на перо. У театрі ляльок можливі такі метафори й узагальнення, котрі зовсім неможливі в інших театрах, наприклад у драматичному [4]. Тобто й у житті, звертаючись до ляльки, людина може подумки програвати певні життєві сценарії, створивши необхідні образи в уяві. Та більш ефективним буде створення ляльки-метафори власними руками. Ще до початку виготовлення такої ляльки людина розуміє, що вона буде наділятися не побутовими, а образними функціями.
Під час майстер-класів по створенню ляльок (тильда, лялька-мотанка, в’язана або валяна лялька) конструкція метафоричного образу ляльки активізує у того, хто виготовляє ляльку, емоційну уяву, відбувається безпосередній зв’язок раціонального і чуттєвого, що сприяє глибшому розумінню поточного стану речей або ситуації навколо, а також емоційного стану внутрішнього «Я». Вибір виду ляльки, кольорів матеріалу, образу, в якому вона втілюється, відбувається не випадково, адже лялька для людини стає провідником між підсвідомим, де приховані страхи, комплекси і негативний досвід, отриманий у минулому, та свідомим, і втілює у собі те, як її автор позиціонує себе у соціумі. Під час взаємодії з лялькою-метафорою збагачується внутрішній світ людини, розвивається дрібна моторика і пластика рук (мануальний інтелект), відбувається потужна концентрація уваги, розкриваються здібності до образного мислення, тобто реалізується творчий потенціал людини.
Список використаних джерел:
1. Ємець О. В. Роль концептуальних метафор у створенні авторської картини світу. Studia Methodologica. 2001. C. 45–49.
2. Захарчук А. О. Стратегії передачі концептуальної метафори в перекладі оповідань Flasn Fiction. Філологічні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень : збірник матеріалів ІІ наук.-практ. конф. 18-19 вересня 2020 р. Львів, Херсон: Видавництво «Молодий вчений», 2020. С. 73 – 77.
3. Пацунов В. Алгорим народження метафори. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого: Збірник наукових праць / Київський нац. ун-т театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого; редкол.: О. І. Безгін (голова) та ін. Київ, 2017 р. Вип. 20. 228 с.
4. Цимбал Г. Михайло Урицький: «У ляльковому театрі можливі такі метафори й узагальнення, які неможливі в інших театрах. Урядовий кур’єр. 8 жовтня 2016 р. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/mihajlo-urickij-u-lyalkovomu-teatri-mozhlivi-taki-/ (дата звернення 18.09.2022).
5. Ювченко А. А. Феномен ляльки у світовому театральному просторі: естетика і технологія. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «Магістр». Харків, 2021. 116 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter