На сучасному етапі розвитку міських пасажирських транспортних систем одним з найважливіших завдань є створення економічної, безпечної і екологічно чистої системи міського пасажирського транспорту, орієнтованої на інтереси транспортних підприємств, ринку, суспільства в цілому.
Реформування міських пасажирських транспортних систем вимагає не тільки державного регулювання функціонування транспортних підприємств, але і обґрунтування методів і засобів оптимізації їх діяльності [1].
Система міського пасажирського транспорту, як і будь-яка реальна система, має нескінченну безліч об'єктивних властивостей [2], але для споживачів важливі ті, які задовольняють їх потребам. Одною з таких властивостей поряд з тарифною системою є система оплати проїзду.
У теперішній час поширюється, так звана, третя генерація систем оплати проїзду з використанням БК (безконтактної картки). Вони є найбільш ефективними з точки зору надійності, безпеки, швидкості, вартості [3-6] (ці системи потребують досить значних початкових витрат, але сукупна вартість володіння з урахуванням обслуговування та обігу квитків є найменшою) та можливостей подальшого розвитку. Розробка таких систем почалася на початку дев’яностих років минулого століття, а вже в кінці дев’яностих в різних містах світу працювали десятки таких систем.
Склад автоматизованої системи транзакцій
Система включає термінали самообслуговування для реалізації і поповнення електронних квитків, комплекти обладнання (валідатори, бортові комп’ютери), що встановлюються в салоні транспортних засобів або на турнікетах зупинок, які призначені для прийому, обробки засобів реєстрації проїзду в транспорті, для збору та передачі даних, а також сервери та інші виконавчі пристрої, призначені для приймання та обробки інформації від валідаторів, терміналів самообслуговування, пристроїв зв’язку, а також для зберігання даних. Все обладнання поставлене, змонтоване та підключене до відповідної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі Системи), що забезпечує її повне функціонування.
Матеріальна частина Системи поділяється на дві групи:
1. Мережа платіжних терміналів, в яких пасажир має змогу придбати картку або поповнити її.
2. Мережа обладнання на транспорті, за допомогою якого відбувається оплата проїзду (валідація БК та списування коштів з неї).
До складу обладнання ( рис. 1)входить:
- стабілізатор напруги бортової мережі;
- бортовий комп’ютер;
- валідатор реєстрації поїздок;
- валідатор (компостер) реєстрації поїздок із сканером QR ;
- антена.
Структурно Система виконана за ієрархічною архітектурою. Обладнання різних рівнів з'єднується за допомогою надійних та швидких комунікаційних мереж (див. рис. 1).
Архітектура Системи складається з трьох рівнів ієрархії:
• перший рівень ієрархії - рівень виконавчих пристроїв. До пристроїв першого рівня належать пристрої прийому та обробки засобів оплати проїзду (далі ЗОП), а також пристрої зв’язку;
• другий рівень ієрархії – це рівень автоматизованих робочих місць для адміністрування, обслуговування та експлуатації Системи;
• третій рівень ієрархії – це рівень центрального серверного вузла, який відповідає за збір та зберігання даних, що надходять з нижніх рівнів ієрархії та забезпечує взаємодію між об’єктами Системи.
Рис.1. Архітектура Системи та склад її обладнання
Вся інформація від устаткування нижніх рівнів ієрархії надходить в єдиний центральний серверний вузол.
Загальний склад системи обліку оплати проїзду
Система складається з декількох підсистем (рис. 2).
Кожна з підсистем забезпечує свою частину функціонування Системи. Всі підсистеми взаємодіють між собою.
Рис. 2. Загальний склад системи автоматизації транзакцій
До основних підсистем Системи належать:
• центральний серверний вузол;
• підсистема продажу та поповнення ЗОП;
• підсистема продажу разових паперових квитків;
• підсистема підготовки та випуску безконтактних електронних карток (БЕК);
• підсистема прийому ЗОП у структурі метрополітену;
• підсистема прийому банківських карт/NFT пристроїв у структурі метрополітену;
• підсистема прийому ЗОП у структурі наземного транспорту (трамваї, тролейбусі, автобусі);
• підсистема сервісного центру;
• підсистема контролерів електротранспорту;
• підсистема чергових метрополітену.
Очікувані результати від реалізації системи автоматизації транзакцій
Втілення даної системи сприятиме:
• максимальному підвищенню прозорості та точності обліку фактично наданих послуг з перевезення пільгових та інших категорій пасажирів,
• надання повної, достовірної та деталізованої інформації про виконану транспортну роботу для вирішення задач аналізу та планування пасажирських перевезень,
• стовідсотковому обліку пільгових категорій пасажирів, що забезпечить ефективне використання субвенцій що надходять з Державного бюджету та їх розподілу за фактично виконану роботу між перевізниками.
Список використаних джерел:
1. Литвиненко, Д. П. Моделі управління стейкхолдерами на етапах життєвого циклу проектів розвитку транспортних систем [Текст] / Д. П. Литвиненко, O. В. Малєєва // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2020. – No 3 (95). – С. 97–107. DOI:10.32620/reks.2020.3.10.
2. Вакуленко, К. Є. Управління міським пасажирським транспортом [Текст] : навч. посібник /К. Є. Вакуленко, К. В. Доля ; Харк. нац. ун-т міского. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. – 257 с.
3. Цибулка, Я. Качество пассажирских перевозок в городах [Текст] : пер. с чешcк. / Я. Цибулка. –М. : Транспорт, 1987. – 239 с.
4. The intelligent transportation society ofAmerica. “ITS America. Technology transformingtransportation. 2004 Annual Report”, 2004. – P. 2 –14.
5. Intelligent transport systems and services. ITS-part of everyone’s daily life. ERTICO – ITS Europe navigation technologies. – Brussels, 2002. – P. 8, 43–55.
6. Butkevičius, J. Introduction of electronic card system in Lithuanian city passenger transport [Text] /J. Butkevičius // Transport and Telecommunication. – 2006. – Vol. 7, No. 1. – P. 149–155.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter