Сьогодення розвитку математичної освіти, в умовах розвивального навчання, робить ще актуальнішою проблему – навчити учнів учитися. На сучасному етапі активна пізнавальна діяльність розглядається не тільки як засіб оволодіння знанням, навичками та вміннями, але і як важливе джерело розумового розвитку школярів [1].
Формування інтелектуальних умінь неможливо без застосування різноманітних технологій навчання. Так, наприклад технологія розвитку критичного мислення сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів та розумінню мети вивчення даної теми, розвитку внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання, підтриманню пізнавальної активності учнів, розвитку логічного та креативного мислення. Критичне мислення сприймається сьогодні, як перспектива самореалізації особистості. Це і формування власної точки зору, розвиток уміння приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання; навчання відкрито спілкуватись; здатність аргументувати та робити висновки. Його характеризують такі фактори: прагнення до планування розумової і будь-якої іншої діяльності; гнучкість; наполегливість, послідовність у досягненні мети; готовність до самоконтролю та самокорекції.
Формують критичність мислення учнів задачі на доведення, пошук і аналіз помилок, рецензування; завдання високого рівня проблемності, які можна розв’язати різними способами; задачі, які провокують на помилку; задачі, в яких слід встановити вірогідність умови; нестандартні й оригінальні задачі, задачі, умови яких підштовхують учнів до неправильного розв’язання або неправильної відповіді. Дидактична цінність таких задач в тому, що вони сприяють попередженню помилок учнів, змушують учнів думати в подальшому, не робити поспішних висновків. Попавши в пастку, підготовлену вчителем, учень переживає почуття збентеження, досади, жалю від того, що не приділив достатньої уваги «тонким місцям» умови задачі, не врахувавши які, потрапив у незручне становище. Зокрема до задач, умови яких спонукають учня до вибору неправильної відповіді можна віднести такі:
1. Задачі, що нав'язують певну відповідь. Наприклад: 1). Скільки граней має новий шестигранний олівець? 2). Скільки цифр потрібно, щоб записати дванадцятицифрове число?
2. Задачі, які спонукають учня зробити вибір відповіді з сукупності неправильних відповідей. Наприклад: 1) Яке з чисел 205 , 206 , 207 , 208 , 209 , 210 є простим? 2) Яке з тверджень є істинним :
а) чотирикутник, діагоналі якого діляться точкою перетину навпіл і взаємно перпендикулярні, є прямокутником;
б) чотирикутник, діагоналі якого діляться точкою перетину навпіл і рівні, є ромбом;
в) чотирикутник, діагоналі якого взаємно перпендикулярні і рівні є квадратом.
3. Задачі, умови яких не містять в явному вигляді неправильної відповіді, але яким-небудь чином вказують на неї. Наприклад: 1) Яке просте число наступне за числом 200? 2) Що більше: число а чи 2а?
З метою розвитку критичного мислення, необхідно: цілеспрямовано сприяти формуванню в учнів умінь знаходити помилки та виправляти їх.
Список використаних джерел:
1. Слєпкань З. І. Психолого-педагогічні та методичні основи розвивального навчання математики. Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. 240с.
2. Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] Харків: Основа, 2008. 187 с.
3. Ліпман М. Критичне мислення: чим воно може бути? / Постметодика, 2005, 2(60). С. 33-41.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter