Сьогодні перед вчителем початкових класів постає низка важливих завдань, покликаних розвивати, підтримувати та заохочувати молодших школярів до самостійного пошуку шляхів розв’язання навчальних проблем. Проте, досягти позитивних результатів можна лише за допомогою реалізації розвивального потенціалу учнів. Тому вчителю надважливо забезпечити особистісний, соціокультурний і пізнавальний розвиток, сформувати вміння вчитися, самостійно здобувати знання та працювати у команді, розвинути здібність до самоорганізації.
Варто зазначити, що існує чимало методик, здатних забезпечувати оволодіння знаннями через використання засобів зорової наочності. Однією з таких є технологія інтелект-карт, заснована на зображенні асоціативних зв’язків. Карти пам'яті, інтелект-карти, карти розуму, карти мислення – ці визначення характеризують новий спосіб графічного запису інформації. Інтелект-карта – це спосіб зображення процесу мислення за допомогою схем і образів, а також це засіб для вирішення завдань та підвищення якості навчання. Засновником цього сучасного методу є Тоні Бьюзен, який стверджує, що інтелект-карти можуть знайти застосування в будь-якій сфері життя, де було б необхідно запам'ятати велику кількість матеріалу.
Таким чином, під час ознайомлення учнів з новим матеріалом на протязі уроку можна створити інтелект-карту, поступово додаючи нові «гілки», малюнки, символи. Такий колаж слугуватиме своєрідним планом і дасть змогу учням легко зробити висновки під час підведення підсумку уроку. При закріпленні матеріалу учні колективно чи самостійно створюють на дошці інтелект-карту із готових елементів і розміщують малюнки, виконуючи завдання до кожної з підтем. При перевірці знань з теми, під час самостійних робіт можна дати учням завдання зобразити вивчений матеріал у вигляді карти пам’яті. При складанні карт пам’яті учні розвивають творчі здібності, мислення стає продуктивним, адже діти намагаються зробити їх унікальними.
Тоні Бьюзен підкреслював, що правил побудови інтелект-карт немає, як і немає неправильних карт. Під час використання даної технології у дітей молодшого шкільного віку формується комунікативна компетентність, вміння правильно сприймати та аналізувати навчальний матеріал, покращуються всі види пам'яті. Тоні Бьюзен визначив характерні риси та етапи будови інтелект-карти:
- об’єкт уваги зосереджений у центральному образі;
- сновні теми, пов’язані із об’єктом уваги, розходяться від
центрального образу у вигляді гілок;
- гілки, які приймають форму плавних ліній, позначаються чи
пояснюються ключовими словами чи образами. Другорядні ідеї також
зображуються у вигляді гілок [1, c. 34-42].
Отже, ми можемо стверджувати, що інтелект-карти є комбінованим методом навчання, який поєднує пізнавальну, мовленнєву, художньо-продуктивну, навіть рухову чи театралізовану діяльність дітей. Створюється вона дітьми спільно з учителями як художній продукт (колаж) упродовж певного часу. Така карта є ілюстрованою, з написами, картинками, малюнками, фрагментами аплікаційних дитячих робіт, що значно підвищує компетентність, вносить у життя більше радості, впорядкованості та задоволення, тим самим формуючи різнобічну особистість.
Список використаних джерел:
1. Бьюзен Т. Інтелект-карти: практичне керівництво. 2010. С.34-42.
2. Міщенко Л. Б. Практичне застосування методів та прийомів мнемотехніки в освітньому процесі. Сумська обласна методична служба СОІППО. 2018. №1. С. 2-9.
3. Романюк А. А. Особливості застосування сучасних засобів наочності у початковій школі в контексті нових педагогічних парадигм. Наукові записки РДГУ. 2016. №13. С. 140-144.
_________________
Науковий керівник: Любчак Л. В., кандидат педагогічних наук, доцент Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter