Соціальне підприємництво – новий напрям економічної діяльності для України, який дає можливість знайти шляхи вирішення низки соціальних та екологічних проблем за допомогою бізнес підходів. Розвиток соціального підприємництва в останні десятиріччя обумовлене сучасним станом розвитку економіки, обмеженими можливостями урядів для розв’язання низки екологічних та соціальних викликів, а також бажанням підприємців бути корисними громаді, державі та суспільству.
Соціальне підприємство – це юридично зареєстрована організація, яка на основі певної бізнес-моделі здійснює комерційну діяльність, зменшує вплив від власної діяльності для екології. Соціальна цінність та екологічна безпека є невід’ємною частиною діяльності соціального підприємства, або ж на їхнє досягнення підприємство скеровує частину прибутку [1, с.19-20]. Отже, соціальне підприємство намагається бути прибутковим, екологічно чутливим та створювати соціальну цінність.
Джерелами фінансування традиційного бізнесу, зазвичай, є власні кошти, кредити та інвестиції. Для соціального ж підприємства відкриваються дещо ширші можливості для залучення коштів, адже крім традиційних способів фінансування вони можуть використовувати переваги недержавних організацій. Так, для вирішення соціально важливих проблем такі підприємства можуть залучати кошти територіальних громад, місцевих бюджетів, гранти міжнародних організацій, корпоративних фондів та краутфандинг.
Під фандрайзингом розуміють професійну діяльність щодо мобілізації фінансових та інших ресурсів з різноманітних джерел для реалізації соціально важливих і науково-дослідних проектів, яка вимагає спеціальних знань та навичок фандрайзера, що можуть вплинути на прийняття позитивного рішення донора [2]. Як правило, суб’єктами фандрайзингової діяльності є неприбуткові організації, які займаються пошуком джерел фінансування та збором коштів для реалізації проектів. Однак і соціальне підприємство може скористатися перевагами фандрайзингу для залучення додаткових фінансових ресурсів.
Для свого розвитку в процесі фандрейзингу організації проводять різні заходи:
- висвітлення соціальних ідей регіональними та центральними засобами масової інформації, надання рекламних майданчиків в обмін на допомогу;
- проведення благодійних акцій, вікторин, конкурсів на території муніципальних підприємств з дозволу міської адміністрації;
- збір коштів волонтерами за допомогою скриньок для пожертв, установка таких ящиків на майданчиках партнерів;
- зустрічі «обличчям до обличчя» – учасники фандрейзингу особисто зустрічаються з корпоративними і приватними донорами, пояснюючи їм суть ідеї і пропонуючи оформити пожертвування;
- збір пожертвувань безпосередньо на території компанії-партнера. З керівництвом укладається договір, відповідно до якого для співробітників компанії проводяться вікторини, змагання, конкурси з метою фінансування в кінцевий результат;
- використання інтернет-ресурсів – розсилки листів на електронні адреси, організація збору грошей блогерами тощо [3].
Сьогодні для розширення можливостей фандрайзингу широко використовують Інтернет. Так, до популярних українських фандрейдингових платформ належать: Українська Біржа Благодійності, Na-Starte (дозволяє зібрати пошти для проектів та ініціатив), GoFundEd (забезпечує збір коштів для освітніх проектів). Разом з тим українські соціальні підприємства можуть скористатися послугами міжнародних фандрайзингових платформ, таких як: Indiegogo (інновації, технології, дизайн); Kickstarter (мистецтво, кіно, ігри, журналістика); GlobalGiving (фінансування некомерційних організацій); Crowdrise (збір коштів для некомерційних організацій); Causes (збір коштів для вирішення соціальних, політичних та культурних питань); FirstGiving (збір коштів для некомерційних організацій та шкіл); GoFundMe (збір коштів для широкого спектру ініціатив)[4].
Основна частина ризиків фандрейзингу пов’язана з помилками, яких припускається соціальний підприємець на різних стадіях процесу пошуку і збору ресурсів. Недосвідчений здобувач не зверне увагу на те, що певної миті зробив щось неправильно, і не подумає, що, можливо, саме це вплинуло на результат фандрейзингу або його відсутність. Найбільш поширені помилки і, відповідно, пов’язані з ними ризики – це:
- нечітко сформульовані цілі;
- неповний пакет документів, необхідних для прийняття рішень;
- проект не входить до сфери інтересів і програм донора;
- кошти потрібні терміново;
- пропозиція надійшла після того, як донор уже сформував свій бюджет;
- неперевірений бюджет проекту;
- запізнення на призначену зустріч;
- раптові, без попередньої домовленості, візити до донора;
- численні дзвінки, які не мають конкретно поставленої мети;
- надіслані пізніше терміну або неправильно виконані звіти про використання коштів, які були отримані від донора раніше;
- неякісно підготована доповідь щодо проекту;
- нереалістичність мети;
- сума коштів, яку потенційний донор може надати, неправильно попередньо оцінена;
- соціальний підприємець не дотримався попередньо визначеного чіткого плану дій. [5, с.69].
Також буде помилкою розглядати фандрейзинг, як одноразову акцію не варто, адже для забезпечення постійних чи регулярних надходжень потрібно працювати постійно. Якщо соціальному підприємству потрібні серйозні результати, то процес пошуку ресурсів повинен бути побудований на системному підході. Кожному соціальному підприємцю треба розробити власну фандрейзингову стратегію виходячи із особливостей проекту та цілей.
Список використаних джерел:
1. Соціальне підприємництво: посібник для викладачів курсу /за наук. редакцією к.е.н. А. О. Корнецького – К.: Фамільна друкар-ня Huss, 2019. – 160с.
2. В. В. Соколовська Сутність та перспектива розвитку в Україні фандрайзингу. Ефективна економіка, 2015, № 9 URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4453
3. В. Червін. Краудфандинг і фандрейзинг особливості та нюанси. Блог «Ліниві і багаті» URL: https://www.lazy-and-rich.biz.ua/biznes-poradi/kraudfandyng-i-fandrejzyng-osoblyvosti-ta-nyuansy/
4. Н.Патерук Фандрайзинг: як і де залучати ресурси громадським організаціям. Громадський простір URL: https://www.prostir.ua/?kb=fandrajzynh-yak-i-de-zaluchaty-resursy-hromadskym-orhanizatsiyam
5. Шаповалова Т. Соціальне підприємництво і фандрейзинг: навчальний посібник/МФСА– К.: 2016.– 186 с.
_________________________
Науковий керівник: Приймак Ірина Ігорівна, кандидат економічних наук, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter