Збільшення виробництва плодів та ягід в Україні можливе лише в результаті інтенсифікації розвитку галузі садівництва. Ресурсозбереження і зокрема зменшення трудомісткості виробництва продукції є одним з пріоритетних факторів підвищення ефективності цієї галузі. Низький рівень механізації (25...35 %) призводить до затягування строків виконання технологічних операцій і, як наслідок, до значного недобору товарної продукції, зниження якості та збільшення її собівартості. [1].
Стан питання й завдання досліджень. Порівняльний багатокритеріальний аналіз існуючих технологій утилізації гілок за допомогою чотирьох критеріїв: витрати праці, витрати палива, приведені експлуатаційні витрати та вплив на навколишнє середовище свідчить про доцільність застосування технологічного процесу подрібнення гілок з розкиданням деревини по поверхні ґрунту.
Дослідженням процесу подрібнення деревини (переважно лози винограду) займалося ряд науковців: Варламов Г.П., Подмогільний В.І., Карапетьян А.Г., Цицив М.В., Ящук В.М., Цуканов В.П., Привалов І.С., Бауков А.А., Гумбатов В.И., Черненко Н.Г., Шумская Н.Н. Основи теорії молоткового подрібнювача закладені в працях академіка Горячкіна В.П. і потім розвинуті роботами професорів: Гернета М.М., Мельникова С.В., Альошкіна В.Р., Ревенка І.І., Барабашкіна В.П., Гарькавого А.Д., Горанского В.А. та інших. Але, як свідчить проведений аналіз, результати цих досліджень не можуть бути безпосередньо використані для розрахунку раціональних параметрів молоткових мобільних подрібнювачів, які призначені для утилізації гілок плодових дерев. Це обумовлено відмінністю фізико-механічних властивостей матеріалів та конструктивно-технологічними особливостями відповідних подрібнювачів [2].
Програмою експериментальних досліджень передбачалось визначення статистичних характеристик розподілу геометричних розмірів і маси гілок, зрізаних під час догляду за кроною дерев в садах ущільненого типу; визначення максимального зусилля, що виникає на ударній грані молотка при перебиванні гілки з використанням контрмолотка від її діаметра d та швидкості робочих органів V1; встановлення залежності енергетичних і якісних показників роботи подрібнювача деревини від частоти обертання роторів nр, поступальної швидкості машини Vм, питомої маси валка гілок q та якісних і експлуатаційних показників роботи подрібнювача в реальних умовах саду [3].
Порівняльний багатокритеріальний аналіз існуючих технологій утилізації гілок плодових дерев, зрізаних під час догляду за їх кроною, свідчить про доцільність застосування технологічного процесу подрібнення гілок з розкиданням деревини по поверхні ґрунту.
Список використаних джерел
1. В.В. Обґрунтування основних параметрів подрібнювача гілок ущільненого саду: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.05.11 – машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва / Віктор Володимирович Сарана. – Київ, 2006. – 21 с..
2. Меліоративні машини: навч. Посібник для вищих аграрних закладів освіти ІІ-ІV рівнів акредитації з спец. “Механізація сільського господарства” / М.В. Бакум, І.С. Бобрусь, В.М. Лук‘яненко, Ю.І. Трофимченко. – Х.: ХДТУСГ, 2001. – 308с.
3. Сало В.М. Вітчизняне технічне забезпечення сучасних процесів у рослинництві / В.М. Сало, Д.В. Богатирьов, С.М. Лещенко, М.І. Савицький // Техніка і технології АПК – Дослідницьке: УКРНДІПВТ ім. Л. Погорілого, 2014 – № 10 (61) – С. 16-19.
_______________________
Науковий керівник: Веселовська Наталія Ростиславівна, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри машин та обладнання сільськогосподарського виробництва, Вінницький національний аграрний університет
|