Сьогодні законодавство чітко визначає, що освіта є правом, а не привілеєм. Однак у наукових і практичних дискусіях знаходять відображення різноманітні уточнення щодо прав на здобуття певного рівня освіти, її доступності за всіма критеріями, особливо фінансовим. Влада через політику визначає баланс між державним фінансуванням і впливом ринкових відносин, що має пряме відношення до становлення комерційного сегмента ринку освітніх послуг, а відтак деформує реалізацію прав на освіту за умов неефективного контролю з боку держави і громадськості.
Варто зазначити, що доступність освіти посідає вагоме місце у системі прав людини на освіту. Про це свідчать наведені основоположні права людини у сфері освіти (табл. 1). Не слід забувати, що доступність освіти є базовим імперативом у системі заходів із забезпечення конкурентоспроможності освітніх послуг. Забезпечуючи доступність освітніх послуг, заклади освіти водночас зобов’язані вживати заходів щодо збереження вимог до якості цих послуг.
Одним з важливих інструментальних аспектів забезпечення фінансової доступності освіти є підтримання осіб з особливим соціальним статусом, детермінованим фізичними, матеріальними, соціальними та правовими чинниками.
На рівнях професійної, фахової передвищої та вищої освіти Міністерство освіти і науки України щорічно надає інформаційні матеріали для роботи приймальних комісій щодо права участі окремих осіб у конкурсі на спеціальних умовах згідно з умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти України на поточний рік.
Таблиця 1
Доступність у системі прав людини на освіту
Джерело [1].
Попри взаємозв’язок освітньої і соціальної політики, на загал реалізація права на безоплатну освіту в Україні потребує аналізу: кількісних і якісних тенденцій щодо закладів освіти державної, комунальної і приватної форм власності; обсягів бюджетного фінансування освіти на рівнях дошкільному, шкільному, професійно-технічному з первинною професійною підготовкою та з розподілом за бюджетами різних рівнів; обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів і фахівців на вищих рівнях освіти.
Таким чином реалізація прав на безоплатну освіту в Україні має підтримуватись активною інформаційною роботою з боку держави, результативною діяльністю освітнього омбудсмена та формуванням правової культури населення.
Список використаних джерел:
1. Журавель Ю.В. Безоплатна освіта як чинник впливу на конкурентоспроможність навчальних закладів. Регіональна економіка. 2021. №4(102). С. 22-28.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter