Питання морального розвитку, виховання, вдосконалення людини хвилювали суспільство завжди і в усі часи. Особливо зараз, коли все частіше можна зустріти жорстокість та насильство, проблема морального виховання стає все більш актуальною.
Моральне виховання – процес, спрямований на формування і розвиток цілісної особистості дитини, і припускає ставлення її до Батьківщини, суспільства, колективу, людей, до праці, своїх обов’язків і до самого себе [3].
Громадські діячі, письменники та педагоги вважали, що моральне виховання не тільки робить вирішальний вплив на формування позитивних якостей особистості, але і є головним завданням освітнього дитячого закладу і має бути в центрі його виховної діяльності.
Також важко переоцінити роль сім’ї у вихованні й становленні особистості. Особливо сьогодні, коли відбуваються воєнні дії на території нашої держави, і кожна дитина безумовно найбільш потерпає від насилля, нерозуміння багатьох подій, отримує стрес та психологічні травми. Сучасна соціальна ситуація не завжди задовольняє потреби дітей у моральних почуттях, збагачення їх яскравими враженнями, неповторними образами середовища, яке їх оточує. Тому в даний час суспільство втратило багато сімейних цінностей, традицій, які дарують дитині життя, наповнюють його глибоким духовним змістом. Аналізуючи нинішній стан розвитку почуттів дошкільнят, можна стверджувати, що більше уваги приділяється на розвиток лише однієї сфери особистості – інтелектуального розвитку дитини. Сучасні батьки дуже рано починають навчати свою дитину, по суті примушуючи її до інтелектуальних зусиль, до яких часто дитина не готова ні морально, ні фізично. Тоді як для дітей важливішим є розвиток внутрішнього життя, живлення його сфери моральних почуттів. Інструментом, який є незамінним у формуванні морально здорової особистості дитини, є обов‘язкове здорове спілкування.
Сім’я завжди була надійною опорою у соціальному розвитку підростаючої особистості, що неодноразово підкреслювали зарубіжні й вітчизняні вчені: Л. Виготський, В. Столін, М. Алексєєва, О. Насонова, М Борищевський та ін. Зокрема, М. Боришевський вважав, що саме у родині виховуються почуття, формується характер, виробляються звички майбутнього громадянина, розвивається його ставлення до найрізноманітніших сторін життя – до людей, їх взаємин, до праці, до себе самого [1]. Подібну позицію висловлює В. Васютинський, розглядаючи сім’ю осередком виховного впливу на дитину з раннього віку до періоду дорослості, де закладаються основи поведінки особистості та формування уявлень про себе та інших [2].
Особливо велике значення має сімейне виховання для формування характеру особистості дитини. Видатний педагог В. Сухомлинський вбачав у недоліках сімейного виховання причини правопорушень підлітків, зазначаючи, чим важчий злочин скоєно, чим більше у ньому нелюдяності, жорстокості, тупості, тим бідніше інтелектуальні, естетичні, моральні інтереси та потреби сім’ї [6].
Сильний, стійкий характер у дитини розвивається за умови оптимальної організованості, стійкості сім’ї, наявності достатньо розвиненої волі у батька сімейства. За умов емоційного напруження у сімейних стосунках діти виростають нервовими, істеричними. Відсутність порядку у сім’ї порушує організованість психіки дитини та її нормальний розвиток.
Доробки вітчизняних і зарубіжних науковців засвідчують негативні впливи гіпо- або гіперопіки, внаслідок чого діти, яким бракує нормальних емоційних контактів з батьками, розвиваються повільніше, у них рідше розвиваються глибокі почуття; у дітей, яких батьки занадто опікають, не розвиваються самостійність та захисні механізми від негативних проявів середовища.
Невтішні явища у суспільстві несприятливо відображаються на усіх сторонах життя людини. Під час таких умов людина має навчитися зберігати гармонію душі, зберігати рівновагу психіки, визначити моральне ставлення до людей та подій, які її оточують у даний час. Розвиток моральних почуттів має відбуватися в єдності з формуванням моральної сфери особистості.
Дитина за допомогою моральних почуттів виявляє своє ставлення до того, що їй подобається чи не подобається, що її хвилює на даний момент, чому вона радіє. Роль моральних почуттів підкреслював у своїх творах К. Ушинський, зауважуючи, що ніщо – ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так якісно і правильно нас самих і наше відношення до світу, як інші почуття; у них відбивається характер не окремою думки, не окремого рішення, а всього змісту душі нашої, її будови [4].
Почуття панують над усіма сторонами життя дитини у ранньому та дошкільному дитинстві, надаючи їм своє забарвлення і виразність. Маленька дитина, майже завжди опиняється в полоні почуття, яке її захоплює, коли вона ще не вміє керувати своїми переживаннями. Зовнішній прояв почуттів у дитини, має більш бурхливий, безпосередній і мимовільний характер, порівняно з дорослими [5].
Основною базовою категорією морального виховання є поняття морального почуття – постійного емоційного відчуття, переживання, реальних моральних відносин і взаємодій. Моральне почуття є початком людської моральності. Завдяки йому моральна свідомість, знання норм поведінки, звичні вчинки набувають морального сенсу. Моральне виховання, ігнорує емоційну сферу, естетичне ставлення до дійсності є слабосильним, нездатним формувати внутрішні стимули і спонукання високоморальних вчинків дітей, управляти їхньою поведінкою. І саме від позиції батьків, родинних цінностей залежить формування особистості дитини, її світогляду, моральності.
Список використаних джерел:
1. Боришевський М.Й. Сім'я ростить громадянина. К.: Політвидав, 1982. 102 с.
2. Васютинський В.О. Хлопці та дівчата: статево-рольове виховання у родині // Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково-методичний збірник / За ред.Т.В. Говорун. Київ: ІЗМН, 1996. 168с.
3. Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія : навч. посіб. М-во освіти і науки України. Київ : Центр учб. літ., 2007. 392 с.
4. Монке О.С. Українська література для дітей дошкільного віку : навч. посібник. Одеса : Видавець М.П. Черкасов, 2010. 349 с.
5. Пархоменко А. В. Особливості виховання гуманних почуттів у дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / А. В. Пархоменко // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. Ніжин, 2015. № 2. С. 118-122. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2015_2_25
6. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. Вибрані твори. В 5-ти т. .Т.3. . Київ : Рад. шк., 1977. 670 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter