Світове суспільство визначило увесь комплекс обрисів сучасної епохи як глобалізаційної, що була підготовлена попереднім ходом історичного розвитку. Парадигма глобалізації як «єдності у множинності» виникла внаслідок не стільки моніторингу минулого та теперішнього розвитку, а скільки внаслідок потреби аналітики заради майбутнього. «Філософія» глобалізації в політико-соціально-економічній площині полягає у тому, що вона у своїх вимірах, як процес та стан, характеризується щораз більшою складністю та взаємопов'язаністю світового господарства. Дослідники сходяться на тому, що фундаментом для економічного зростання є стабільність і передбачуваність глобальних процесів у нових реаліях [1]. Проте стабільність корисна до певної межі, за якою мають відбуватися постійні оновлення заради поступу.
Стан світової економіки визначатимуть передусім загальна ситуація із коронавірусом і характер відповідних обмежувальних заходів; ситуація на ринку енергоносіїв; геополітичні потрясіння [1]. З одного боку, глобальна економічна інтеграція та технічний прогрес дають плоди: люди стали більше інвестувати не у матеріальні активи, а у знання та інтелектуальну власність [2]. Це не дивно: найважливішим продуктом інформаційної цивілізації, яка є виявом глобалізаційних трансформацій, фігурують саме знання. Головними рушіями зростання світової економіки виступають цифровізація, штучний інтелект і роботизація. За оцінками аналітиків, тільки інтернет речей до 2025 р. буде щорічно приносити світовій економіці від 4 до 11 трлн. дол., а ШІ збільшить світовий ВВП 2030 року на 15,7 трлн. дол. [3]. Дослідницький інститут IHS Markit вважає: до 2025 р. обмінюватися інформацією будуть 78 млрд. розумних речей [4, с. 39].
З іншого боку. зберігаються тенденції, що намітилися ще з початку ХХІ ст. паралельно із зростанням комфортабельності життя: старіння населення та уповільнення зростання продуктивності праці у розвинених країнах (вважається: вже народилася дитина, яка завдяки досягненням науки здатна прожити 150 р.[4, с. 24, 176]), що збільшує фінансовий тиск на державу; динамічна зміна клімату, яка також впливає на трансформацію образу життя людської спільноти. До того ж, в ковідну епоху проблема охорони здоров’я перетворилися на екзистенційну проблему. Тому з огляду на ці та низку інших проблем, Світовий банк очікує сповільнення глобального зростання з 5,5% у 2021р. до 4,1% 2022 р. та 3,2%у 2023 р.[5]. За прогнозами міжнародних фінансових організацій, у перспективі наступних десяти років темпи зростання світової економіки будуть стабільними – на рівні 3% на рік [ 3 ].
З світоглядної позиції глобалізація, що розвивалася як економічна ідея, зараз має чітко окреслений соціальний характер [6]. Йдеться і про високу швидкість соціальних змін; віддаленість людини від природи та виснаження запасів корисних копалин; появу не-нуклеарних родин; швидку мобільність людини завдяки цифровізації усіх особистих сфер та новим формам зайнятості (онлайн послуги, фінансові сервіси, віртуальне робоче місце тощо). Глобалізація посилила розвиток відчуття спільноти нової якості — цифрової спільноти. Натомість, пануюча постмодерністська ідеологія посилює фрагментизацію суспільства, в якому перетинаються цифрова та фізична ідентичності. Процеси демасифікації призводять до «кліп»-мислення, кожен створює власний віртуальний світ і перетворюється на комірку глобальної мережі. Це даність нашої епохи. Чи на добре ці зміни, покаже час. Ми живемо у досить мінливому та турбулентному світі, де перебіг подій змінюється на ходу. У цьому сенсі це є обнадійливим, бо переформатування та зміни – це рух, а отже життя.
Список використаної літератури:
1. Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень». Глобальні, безпекові, політичні, економічні тенденції у світі та їхній вплив на Україну в 2022 році. URL:https://ussd.org.ua/2022/01/17/globalni-bezpekovi-politychni-ekonomichni-tendentsiyi-u-sviti-ta-yihnij-vplyv-na-ukrayinu-v-2022-rotsi/
2. ОЕСР. Глобальні тренди, які формуватимуть освітні тенденції у 2022 р. URL: https://nus.org.ua/articles/globalni-trendy-yaki-formuvatymut-osvitni-tendentsiyi-u-2022-r-doslidzhennya-oesr/
3. Український інститут майбутнього. Прогноз розвитку світової економіки до 2030 Е. URL: https://strategy.uifuture.org/prognoz-rozvitku-sv%D1%96tovoi-ekonom%D1%96ki-do-2030e.html
4. Скіннер К. Людина цифрова / пер з англ. Г. Якубовська. Харків: Вид-во «Ранок»: Фабула, 2020. 272 с.
5. Financial Club. Світовий банк погіршив прогноз зростання глобальної економіки. 12.01.22. URL: https://finclub.net/ua/news/svitovyi-bank-pohirshyv-prohnoz-zrostannia-hlobalnoi-ekonomiky.html
6. Глобалізація — Council of Europe URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/globalisation
|