На сучасному етапі в теорії професійної освіти основними критеріями ефективності навчання є показники професійної майстерності: самостійність у професійній діяльності, яка передбачає безпомилковість вибору оптимальної технології, що забезпечує високу якість та продуктивність праці; здатність діагностувати виробничу ситуацію, ухвалити доцільне рішення, уміння здійснювати регулярний самоконтроль; виконання технічних вимог, дотримання безпеки праці, отримання позитивних результатів; продуктивність праці - виконання стійких норм часу та виробітку; вміння раціонально використовувати робочий час, прагнення освоєння високопродуктивних методів роботи, найбільш економних способів організації праці; професійно-орієнтоване мислення, що виявляється у здібності активного спостереження, аналізу, вироблення тактики та стратегії дій; здатність критичного самоаналізу та самоконтролю. Ці показники є характеристикою професійної готовності спеціаліста. На початку професійної діяльності вчорашній випускник не має цілісного уявлення про різноманіття професійної педагогічної діяльності. Відсутність образу професійної діяльності в педагога-початківця призводить до втрати орієнтира в цілеспрямованій професійній освіті.
Сучасна педагогіка пропонує значну кількість різноманітних підходів до навчання та виховання: діяльнісний, особистісно-орієнтований, синергетичний, компетентнісний та інші. Але для професійної освіти одним з найважливіших і значимих є саме професіографічний підхід.
Тому, метою нашого дослідження є обґрунтування доцільності використання професіоргафічного підходу у процесі професійної підготовки майбутніх економістів.
Згідно з поставленою метою передбачається виконати наступні завдання:
- проаналізувати наявні джерела з обраної тематики наукової роботи;
- розкрити поняття «професіограма» як базової складової професіографічного підходу;
- дослідити сутність професійних стандартів та їх ролі у формуванні якостей викладача.
Методи дослідження– аналіз, порівняння, узагальнення.
Об’єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх викладачів економічних дисциплін у закладах вищої освіти.
Предмет дослідження – професіографічний підхід у професійній підготовці майбутніх викладачів економічних дисциплін у закладах вищої освіти.
Термін «професіографія» походить від латинського «професіо» – постійна спеціальність, що є джерелом існування, та грецького «графо» – пишу.
Професіографічний підхід у педагогіці означає підготовку майбутнього фахівця до професії через детальне дослідження професії, ознайомлення його з професіограмою.
Профессіограма – це всебічний опис професії, що дає уявлення в тому,що, як має виконуватися фахівцем, з допомогою яких ресурсів, у яких виробничих умовах.
Професіограма включає виробничо-технічну, соціальну, психологічну та психофізіологічну характеристики. Психологічна та психофізіологічна характеристики становлять психограму.
Можливі різні підходи в дослідженні професії та побудови її професіограми: комплексний (враховується широке коло характеристик: соціальних, технологічних, медичних, гігієнічних), аналітичний (аналіз узагальнених нормативних та морфологічних показників структури професії), задачно-особовий підхід (опис об'єктивних професійних завдань, професійних знань, умінь, результатів праці та психологічних характеристик суб'єкта, необхідні виконання завдань).
Тож, професіограма дозволить конкретизувати завдання вищих навчальних закладів, організувати на науковій основі моніторинг якості підготовки майбутніх фахівців, точніше визначити перелік дисциплін, що підлягають вивченню, забезпечити раціональну побудову навчальних планів та програм, створити відповідні саме їм повноцінні підручники та навчальні посібники
Слід зазначити, що мотивація є одним із найважливіших компонентів педагогічної діяльності. У педагогічній діяльності виділяються ті самі мотиваційні орієнтації, що й у навчальній.
Отже, підготовку студентів до професії через ознайомлення з професіограмою, кваліфікаційною характеристикою, детальне дослідження професії, моделювання занять, вирішення ситуативних педагогічних (методичних) завдань можна визначити як професіографічну, а професійне навчання — продуктивним навчанням, оскільки студенту надається можливість початкового набуття професійних умінь.
Професіографічний підхід у навчанні надає студентам можливість розвитку власного поняття про професійну діяльність, що досягається за допомогою рефлексивної технології навчання дозволяє виокремлювати, актуалізувати та моделювати розв'язання проблем, типових для викладацької професії.
Професіографічний підхід ґрунтується на вивченні професійної діяльності фахівців, професійної компетентності, яка характеризує суб'єктивну складову професії, описуючи якісні характеристики суб'єкта професійної діяльності.
Оскільки існують різні типи професіограм: інформаційні професіограми (призначені для використання у профконсультаційній та профорієнтаційній роботі); докладний опис самої трудової діяльності (основні операції та дії); психофізіологічна характеристика праці, нам необхідно зосередити свою увагу на професійно важливих рисах саме викладача економічних дисциплін. Професійно важливі якості (ПВЯ) - це якості людини, що впливають на ефективність здійснення праці, основними характеристиками яких є продуктивність, надійність, економність та інше .
У процесі роботи було проаналізовано наявні джерела з обраної тематики наукової роботи та обґрунтовано доцільність використання професіографічного підходу у процесі професійної підготовки майбутніх викладачів економічних дисциплін.
Встановлено, що мета професіографічного підходу у професійній підготовці майбутніх викладачів економічних дисциплін полягає в удосконаленні, відновленні, продовженні або поглибленні кваліфікації для виконання функційних обов’язків професійної діяльності.
Визначено прямий взаємозв’язок професіографічного підходу та якістю формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця у відповідності до професійних стандартів.
Ця робота не розкриває усіх можливостей використання професіограм. Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці або оновленні існуючих професіограм за критеріями вимог сучасного ринку праці, оптимізації навчально-виховного процесу у відповідності до розроблених професіограм спеціальностей, висвітленні процесу спостереження за цією діяльністю, формуванні досвіду партнерства і співробітництва у педагогічному колективі; створенні умов безперервної освіти; пошуку ефективних методик удосконалення професійного навчання.
Список використаних джерел:
1. Черненко Н.І. Формування професійно важливих якостей як базовий складник підготовки майбутніх фахівців економічної галузі. Освітологічний дискурс, 2021, No 1 (32). С. 52-68. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.1.4
2. Самолюк Н.М. (2016). Фізіологія і психологія праці: навчальний посібник. Рівне: НУВГП, 330 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter