Сфера психології дуже велика і цікава своїми нововведеннями; і на сьогоднішній день у ній міститься безліч ще не вирішених питань та методик, загадкових феноменів, незрозумілих явищ. Чому ж мене зацікавила проблема підліткової кризи?
Доречним, як на мене, буде навести тут слова А.Б. Боссарт: «…на людину у суспільстві звертають дуже мало уваги. На нього цю малу увагу звертають надто пізно. Коли вона вже людина. Або не зовсім людина. Або не людина... коли, вона готова, без нас - остаточно стався або не стався. І ми начебто не до чого...»[1,3]. Особливо – життєво необхідна ця увага підлітку, оскільки він самий знедолений і самотній у світі. Батьки думають, що підліток вже є досить самостійна особистість, але насправді це не так. В силу свого віку він вже не може задовольнятися сімейним і шкільним життям, виростаючи з їхніх уявлень і норм, а часом і вступаючи з ними в конфлікт - підлітка нестримно тягне до себе доросле суспільство зі своїми законами, зі своєю зовсім іншою, ніж дитячою структурою. І йому дуже важко: йому треба пристосуватися до нових умов, прийняти себе та домогтися, щоб інші прийняли та оцінили – як дорослого, як особистість «знайти своє місце під сонцем». За досить короткий період приблизно з 12 до 15 (дівчатка трохи раніше, хлопчики трохи пізніше) – людина з дитини перетворюється на дорослу людину. У цей період життя сам підліток не розуміє, що з ним відбувається, тому, що він розвивається активно, а саме: фізично, психічно та гормонально. При характерності вікових особливостей психіки відзначається досить широка мінливість - різноманітні індивідуальні варіанти, визначені умовами життєдіяльності, навчання та виховання школяра. І від того, як сьогоднішні підлітки вирішать свої проблеми, які виберуть для себе цінності, залежить наше найближче майбутнє, наше майбутнє суспільство. І треба серйозно замислитися над цією проблемою. Але чи до підлітків дорослим, коли шалений ритм життя та боротьба за існування не залишають часу подумати навіть про себе. Провівши тестування та розмовляючи з підлітками, є різні результати. Наведу приклади одного підлітка.
Провівши тестування з «П», підліток 17 років, стать Ж. Висновки були зроблені враховуючи вік та стать відповідача. Результат тесту свідчить про наявність депресивного стану середнього ступеня важкості.
Більша частина відповідей на питання були негативні, у дівчинки є скритність, не довіра до суспільства, агресія, втрата інтересу до життя. Такий розлад психічного стану може свідчити про те, що дівчинка ще не вирішила цілі в житті і до чого її йти. Невпевненість дівчинки починається з її сім`ї, дівчинка не розмовляє про свої турботи з людиною дорослішою за віком, яка може надати поради. Підлітковий вік дуже тяжкий для вже дорослої дитини, вона може вже багато - в той ж час не може ні чого. В даному випадку у дівчинки комплекси в «голові» які вона не може самостійно виправити, їй постійно хочеться плакати будь за якої проблеми. З цим психічним станом їй можуть помогти дорослі люди яким вона може відритися. Я вважаю, що батьки допустили помилку в ранньому віці і не допомогли дівчинці вирішити проблему важливу для неї, може вони порахували що це не важливо. Дорослі які виховують дітей забувають, що для дітей не важливі матеріальні речі, для дітей будь якого віку потрібні тільки порозуміння. Дорослі які виховують дітей повинні відноситися до них як до «дорослої людини» у будь якому віці. Кожну кризу не тільки підлітка можна побороти, а саме бути поруч з ним.
Список використаних джерел:
1. Л.С. Выготский Психология развития человека. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 1136с.
2. «Ваш неспокійний підліток» Роберт Байярд; Джин Байярд. 2013.
3. «Психологические особенности кризисов подростков», И. Зубенко. 2017.
4. Д.М. Дубравська "Основи психології", Видавництво "Світло", Львів 2001р.
5. Аракелі Г.Г. "Про психологію підлітка", М., 1990 р.
6. Поліванова К.М. «Психологія вікових криз», М, 2000.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter