Структурні зміни, що відбуваються в ХХІ столітті, в епоху зрушень у світовій економіці, під впливом науково-технічної революції, спеціалізації та кооперації промислового виробництва, сприяють якісним змінам в області глобалізації товарних ринків. Зазначені процеси є недосконалими та, з огляду на наявність багатьох недоліків, вимагають подальших наукових досліджень.
Національна економічна політика в усіх своїх складових повинна будуватись, як свого роду відповідь на виклики глобалізації. У цілому успішність економічного розвитку сьогодні залежить від того, наскільки вдало кожна країна використовує можливості глобалізації та мінімізує відповідні ризики. У зв’язку з цим виникає необхідність у запровадженні досконаліших коригуючих важелів в економічному механізмі зовнішньої торгівлі в умовах в умовах реформування міжнародної торговельної політики.
Проблемам формування та функціонування міжнародних товарних ринків, а також дослідженням особливостей розвитку торговельної політики присвячені праці багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених: В. Адамик, З.Атаманчук, Н. Безрукова, В. Венгер, О. Гащицький, А. Гіллман, І. Дюмулен, О. Іваницька, М., Д. Ірвін, Д. Лук’яненко, А. Мазаракі, Ю. Макогон, Т. Орєхова, В. Панченко, Н. Резнікова, Ж-П. Родріг, М. Савченко, О. Швиданенко, Т. Шталь, О. Яценко та інші.
Глобальна економіка об’єднує економічну діяльність більше 200 національних господарств, які обробляють, виробляють та споживають продукцію у світі.
Розвиток світового ринку товарів XIX–XX ст. привів до посилення міжнародного економічного спілкування, яке крок за крок м стало виходити за межі міждержавного обміну. Зростання потужності фінансового капіталу та стрімкий розвиток продуктивних сил призвели до виникнення світового господарства [1].
Як зазначають експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій: «Динаміка, зміст та масштаби міжнародної економічної взаємодії сьогодні визначаються глобальними тенденціями світового розвитку, які відображають глибинні трансформації практично в усіх сферах життя суспільства, причому швидкість відповідних змін постійно зростає» [2].
Міжнародна торгівля є одним з найважливіших показників глобалізації, в тому числі глобалізації виробництва та реалізації товарів та послуг. Рівень інтегрованості країни до міжнародного товарообміну традиційно вимірювався:
1) часткою експорту та імпорту у ВВП (експортна та імпортна квоти);
2) пропорцією імпорту в кінцевому споживанні товарів та послуг;
3) часткою експорту в доданій вартості [3].
Міжнародна торгівля товарами та послугами має важливе значення для будь-якої країни світу, а окремі держави завдяки експорту до інших країн формують значну частину своїх доходів. Фактори глобалізації, що характеризуються наднаціональним форматом дії, як наслідок, структурні зміни у світовій торгівлі, зміни структури виробництва та споживання, технологічних інновацій, розвиток сучасної торговельної політики в інституційному середовищі Світової організації торгівлі, основною метою функціонування якої є лібералізація зовнішньоторговельних операцій, чинять потужний вплив на тенденції внутрішніх ринків країн світу [4].
Останнім часом значно прискорились темпи створення інтегрованої економічної системи. Світове господарство на сучасному етапі формується під впливом різних явищ та процесів, що формують зміст і направленість глобалізаційних процесів економіки.
Треба визнати, що жодна дія або процес (економічний, соціальний, юридичний, політичний тощо) в нашому житті або в суспільстві чи економіці не існують відокремлено від інших, а також є об’єктом впливу багаточисельних факторів. Це ж стосується усіх процесів, що відбуваються на товарних ринках окремих країн. Первісним елементом світового ринку є національний внутрішній ринок, що поєднує в собі внутрішню та зовнішню торгівлю окремої країни [5].
Категорію «глобалізованого ринку» можна описати, як голістичну систему обміну товарами і послугами, що виникла на основі міжнародного поділу праці та зовнішньоторговельної інтеграції під впливом лібералізації міжнародної торгівлі, зростання інформаційної відкритості глобального суспільства, формування стандартизованих вподобань споживачів, розвитку інформаційних технологій; функціонування якої забезпечується глобальною інституційною базою доступу на ринок та регулювання умов конкуренції [6].
Рушійною силою процесу глобалізації товарних ринків є такі основні макро-фактори, як: лібералізація міжнародної торгівлі, розвиток інформаційних технологій, активна діяльність багатонаціональних підприємств.
Сьогодні, згідно даних Світового банку, США застосовують середньозважений тариф в розмірі 1,7 % до імпорту, і це один з найнижчих показників у світі, еквівалентний ЄС. Хоча більшість розвинених країн наполягають на зниженні торговельних тарифів, вони все ще дуже високі в деяких частинах світу. Наприклад, Індія – середньозважений тариф 5,8 %, в той час як в Китаї ставка становить 3,8 %. В африканських країнах одні з найвищих показників: Габон – 16,9 %. Багамські острови – цекраїна з найвищим середньозваженим тарифом в світі – 18,6 % [7].
З появою Інтернету виникла електронна комерція, яка стала новим імпульсом глобалізації ведення бізнесу. Наприклад, можна створити віртуальний бізнес та здійснювати торгівлю по всьому світі без будь-яких перешкод. Такі торговельні платформи, як Amazon і eBay, Alibaba дозволили малому бізнесу та окремим людям виходити на глобальні ринки, забезпечивши швидке та недороге спілкування між бізнесом та його споживачами по всьому світу [8].
Зростання глобальної електронної комерції служить ілюстрацією того, як зростаюче використання інформаційних комп’ютерних технологій перебудовує виробництво і торгівлю, що має серйозні наслідки для країн, що розвиваються. За оцінками ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку) глобальна електронна комерція досягла в 2020 році 29 трлн дол. США. Список топ-10 країн за загальним обсягом продажів електронної комерції залишився незмінним з 2016 року, США є лідером на ринку. Трійку лідерів B2C (Business-to-Consumer, Бізнес для споживача) продажів електронної комерції очолили, Китай, за ним – США та Великобританія [9].
Отже, процес глобалізації уповільнити чи зупинити не можливо, оскільки він є основою подальшого розвитку світового господарства. В сучасних умовах стан національної економіки визначається не тільки внутрішнім потенціалом, а й рівнем участі в міжнародному поділі праці. Але в свою чергу процес глобалізації міжнародних товарних ринків несе не лише нові можливості та перспективи, а також і небезпеку, особливо, для країн з перехідною економікою. Якісним аспектом глобалізації є виробнича діяльність багатонаціональних підприємств, яка зростає більш швидкими темпами ніж міжнародна торгівля. Стрімкий розвиток технологічних інновації та поширення багатонаціональні підприємства сприяють формуванню глобальної економіки, яка іноді вступає в протиріччя з націоналістичними побоюваннями щодо збереження порівняльних переваг і конкурентоспроможності.
Список використаних джерел:
1. Іщук Ю. А. Детермінанти процесу глобалізації на міжнародних товарних ринках. Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. 2017. № 17. С. 125–131.
2. Біла книга. Як реалізовувати експортний потенціал України за умов глобалізації. К., 2016. URL : http://www.ier.com.ua/files/publications/ Books/2016/ White_book_export_UKR_2016.pdf.
3. Іщук Ю. А., Саркісян Л. Г. Особливості розширення зовнішньоекономічних зв’язків України в контексті глобалізації. Економіка i організація управління. 2016. № 4 (24). С. 245–253.
4. Атаманчук З.А., Макогін З.Я. Глобалізація світових ринків товарів та послуг. Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Серія: «Економіка». Т ХХ. Вип. 314. Маріуполь: ДДУУ, 2019. С. 251– 257.
5. Иванова И. А. Глобализация мировых товарных рынков и ее вызовы к современной системе международных экономических отношений. Культура народов Причерноморья. 2009. № 172. С. 161–164. URL : http://dspace.nbuv.gov.ua/ handle/123456789/246292.
6. Іващенко М. В. Наслідки глобалізації товарних ринків для національноїекономіки України. Траектория науки. 2016. Т. 2, № 4. С. 2.31–2.36. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/trna_2016_2_4_7
7. Douglas A. Irwin, 1994. "The GATT's Contribution to Economic Recovery in Post-War Western Europe," NBER Working Papers 4944, National Bureau of Economic Research, Inc., World Bank https://data.worldbank.org/indicator/ TM.TAX.MRCH.WM.AR.ZS?end=2017&start=1988
8. Ishchuk Yuliia. Drivers of global commodity market formation. “Dialogue” – E-Journal, D. A. Tsenov Academy of Economics, Svishtov, Bulgaria. 2020. (1) pp. 33–42.
9. Digital economy report 2020 URL : https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/ der2020_en.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter