Україна, яка знаходиться в центрі Європи, має багатовікову історію будівництва та архітектури, значну кількість природних парків, заповідників, ландшафтних зон, має виходи до Чорного та Азовського морів, безумовно, володіє потужним туристичним потенціалом, який, за умови правильного використання, може стати суттєвим фактором економічного зростання.
Однак, аналізуючи динаміку розвитку туризму в Україні за останні п’ять років, можемо зробити висновок про недостатній рівень розвитку туристичної галузі (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка кількості обслугованих туристів туроператорами і турагентами за видами туризму у 2016-2020 роках
Побудовано автором за даними Державної служби статистики України [3]
Як свідчать дані рис. 1, в Україні добре розвинений виїзний туризм, адже кількість виїзних туристів протягом 2016-2019 років збільшилася більш ніж вдвічі. Такі тенденції пов’язані із запровадженням безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом, а також з вищим рівнем сервісу і прийнятними цінами для українських туристів у країнах Європи. Що стосується в’їзного туризму, то кількість таких туристів майже у 180 разів менша за кількість виїзних. Не набагато кращою є ситуація в сфері внутрішнього туризму, де кількість туристів досягла 500 тис осіб у 2019 році. Негативний вплив на розвиток туризму в Україні мала пандемія COVID-19, адже карантинні обмеження призвели до зменшення кількості туристів і їх можливостей подорожувати.
У фаховій літературі виділяють декілька причин, які негативно позначаються на розвитку внутрішнього і в’їзного туризму в Україні, зокрема, такі [1, с. 20; 2, с. 187]:
1) відсутність комплексного розвитку природних курортних територій;
2) високий рівень моральної та фізичної зношеності об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури, занедбаний стан культурних пам’яток;
3) незадовільна якість функціонування комунальної, виробничої, фінансової, транспортної, комунікаційно-інформаційної інфраструктури;
4) високий рівень «тінізації» доходів, які заробляють фізичні та юридичні особи впродовж літнього (курортного) сезону у «неорганізованому» секторі туристичних послуг (йдеться про здачу житла в оренду у секторі домашніх господарств, про торгівлю «з землі», про «тіньові» послуги перевізників, екскурсоводів, масажу, лікування тощо);
5) незадовільний рівень інформаційно-маркетингового забезпечення просування туристичних, рекреаційних та інвестиційних можливостей регіонів України;
6) обмеженість асортименту пропонованих послуг і брак коштів на реконструкцію пам’яток історії й архітектурного мистецтва та повноцінної інформації щодо можливих туристичних маршрутів.
Ми погоджуємося з наведеними причинами, що гальмують розвиток туризму в Україні, однак вважаємо за необхідне додати ще такі чинники, як:
1) брак державних інвестицій у розвиток туристичної галузі;
2) брак дієвих державних цільових програм розвитку туризму;
3) брак економічних, податкових та фінансово-кредитних стимулів розвитку туристичної галузі в Україні.
Зважаючи на те, що туристична інфраструктура в Україні є фізично та морально застарілою, необхідність державних інвестицій та впровадження інших фінансово-кредитних механізмів розвитку галузі актуалізує питання підвищення ефективності державного управління розвитком туризму.
Враховуючи перелічені вище проблеми розвитку туристичної галузі в Україні, державне управління розвитком туризму повинно спиратися на такі стратегічні пріоритети, як:
1) збільшення державних інвестицій у сферу туризму. Окреслений стратегічний пріоритет має передбачати розробку і реалізацію державних цільових програм розвитку туризму в Україні на зразок програми «Велике будівництво», яка, окрім іншого, сприяє розвитку транспортних зв’язків між туристичними локаціями. Розробка таких програм повинна враховувати попит українських виїзних туристів, які обирають туристичні путівки за типом «все включено». Тому державні цільові програми з будівництва п’ятизіркових готелів, які будуть працювати за принципом «все включено», сприятимуть збільшенню у майбутньому кількості внутрішніх і в’їзних туристів. Окрім цього, важливим елементом державного фінансування розвитку туристичної галузі є субсидування модернізації готельних комплексі та санаторіїв, при цьому важливим є розвиток державно-приватного партнерства. Зауважимо, що державні субсидії не можуть використовуватися всіма бажаючими, а лише тими підприємствами, які мають тривалий досвід туристичного обслуговування та вже володіють туристичними комплексами, однак такі комплекси є застарілими і потребують повної модернізації. У рамках реалізації програм державних інвестицій в туристичну галузь варто передбачити програми з розвитку аеропортів, за принципом туристичних хабів, а також впровадити програми щодо реконструкції історичних пам’яток як туристичних локацій.
2) використання кредитних ресурсів банків з державною участю для стимулювання розвитку туристичної галузі. В рамках програми «Будуй своє», яка працює за принципом кредитування 5-7-9%, доцільно розробити кредитні продукти для фінансування розвитку туристичних об’єктів на довгостроковій основі, терміном більше десяти років. Можливість отримати дешеві кредити стане важливим поштовхом для розвитку внутрішнього туризму.
3) стимулювання розвитку сільського туризму. Такий стратегічний пріоритет є дуже важливим для новостворених територіальних громад в Україні, адже збільшення надходжень від туристичної галузі до місцевих бюджетів сприятиме формуванню фінансово спроможних громад. В цьому контексті державне управління розвитком туризму повинно передбачати податкові канікули і податкові пільги для туристичних об’єктів, які створені в сільських територіальних громадах. Податкові пільги дадуть змогу сільським підприємцям у галузі туризму акумулювати необхідну суму коштів для розвитку туристичного об’єкта, а також налагодити ефективну маркетингову діяльність. Останнім часом у галузі сільського туризму набувають популярності такі туристичні об’єкти, як «Сільська садиба», для створення якої потрібні певні фінансові ресурси, що можна залучити в банках в рамках окреслених вище програм кредитування.
Таким чином, підсумовуючи наведене, зауважимо, що основними стратегічними пріоритетами в галузі державного управління розвитком туризму є пошук можливостей для збільшення фінансування туристичної галузі з метою відновлення і будівництва нової туристичної інфраструктури, придатної для реалізації найкращих практик туристичного сервісу.
Список використаних джерел:
1. Біла С. О. Стратегічні пріоритети розвитку туристичних послуг в Україні та перспективи підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. – Стратегія розвитку України. – 2016. № 1. – С. 17-23.
2. Виноградова О. В., Дарчук В. Г. Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сільського (зеленого) туризму в Україні: регіональний аспект. – Проблеми економіки. – 2013. № 4. – С. 183-191.
3. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 01.12.2021).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter