Повна інтеграція України в європейське політичне та економічне середовище потребує подальшої демократизації суспільних процесів. Вирішення цих проблем на місцевому рівні є проблематичним, оскільки в цьому є низка перешкод. У наш час громадяни стали байдуже ставитися до громадських проблем, що виникають. При цьому органи місцевого самоврядування в особі представників територіальної громади не хочуть звертатися до населення як рівноправного партнера. Посадові особи та органи місцевого самоврядування здебільшого не підтримують ініціативи громадян, не сприяють населенню у реалізації інститутів самої проблеми, а також не роз'яснюють їм питання у безпосередньому здійсненні місцевої влади. Виходячи з усього перерахованого, можна говорити про те, що проблеми є, але їх повне вирішення не можливе як з боку громадян, так і зі сторони органів влади.
Виміряти ефективність механізму публічного управління можливо виключно системою показників для моніторингу його діяльності, при цьому індикатори визначаються з використанням сукупності кількох методик. При виборі методик та підходів для оцінки ефективності управління необхідно враховувати умови та фактори функціонування конкретної територіальної громади, оскільки при розробці критеріїв та показників важливо відповідати об'єкту публічного управління.
Основою процесів демократизації публічного управління є людський фактор, який ґрунтовно впливає на головні тенденції в публічному просторі шляхом індивідуального ставлення працівника до справи, в результаті чого можна визначити рівень ефективності державно-управлінської діяльності. Доцільно зауважити, що процеси демократизації публічної влади як на державному рівні, так і на регіональному рівні актуалізуються у зв’язку з інституційними трансформаціями, що відбуваються на регіональному та субрегіональному рівнях [1].
Практика засвідчує, що підвищення ефективності адміністративних структур органів місцевого самоврядування, що лежить в основі демократизації публічного управління, можна досягти за рахунок:
1) визначення оптимальних параметрів функціонування адміністративних структур публічного управління;
2) організаційних змін у структурі органів місцевого самоврядування через проектування та впровадження сучасних технологічних процедур для державного, зокрема публічного управління;
3) проведення оптимізації організаційних структур органів місцевого самоврядування;
4) цифровізації органів місцевого самоврядування та підвищення їх фінансової та організаційної збалансованості функціонування;
5) розширення інструментарію демократії участі (наразі йдеться про те, що в різних територіальних громадах демократія участі застосовуватиметься у різному ступені: а) розміщення на офіційному веб-сайті міської/сільської/селищної ради результатів поіменних голосувань депутатів; б) форм запиту на публічну інформацію; в) статуту територіальної громади, який визначає порядки організації громадських слухань та проведення загальних зборів громадян за місцем проживання; г) можливість електронних звернень через офіційний веб-сайт до міської/сільської/селищної ради; д) визначення порядку внесення на розгляд ради місцевої ініціативи).
Список використаних джерел:
1. Безена І. М., Сиченко В. В., Рибкіна С. О. Механізми демократизації публічного управління і кар’єрний розвиток посадовців органів влади: регіональний аспект. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 2 (25). С. 50 57.
|