Сьогодні відбувається процес значної радикальної трансформації української зовнішньої торгівлі та вихід на глобальні ринки. Цей етап розпочався, по суті, ще в 2013 р., десь напередодні укладання «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», коли Росія в односторонньому порядку фактично запровадила обмеження на імпорт української хімічної продукції. А у 2014 – 2015 рр. гібридна війна Росії проти України стала чи не найпотужнішим поштовхом до пошуку ринків збуту, альтернативних російському, і звісно джерел постачання цілого ряду товарів.
На прикладі торгово-економічних відносин з Туреччиною, ми спостерігаємо цю трансформацію і бачимо, що за 10 років імпорт турецької хімічної продукції до України виріс в декілька разів. Такий зріст зумовлений першою чергою зростанню валового обороту національної хімічної промисловості Туреччини та зростання її експортного потенціалу. Проте експорт хімічної продукції з України до Туреччини протягом останніх 10-ти років скоротився в 4 рази, про це свідчать дані, представлені на рис. 1.
Головні продукти експорту з України до Туреччини: Поліетилен (55%), Карбамід (18%), Аміак(14%), ПВХ(10%), Технічний вуглець(10%). Не зважаючи на цей перелік, товарний список хімічної продукції для експорту з України є досить вузьким. Структура імпорту хімічної продукції з Туреччини у 2020 році розширила її асортимент, що призвело до підвищення виробництва. Більшість імпортних поставок хімічної продукції з Туреччини до України становить продукція з високою добавленою вартістю та кінцева товарна продукція і частка такої продукції продовжує збільшуватися.
Рис. 1
Для збільшення експортних поставок хімічної продукції треба розробити збалансований режим вільної торгівлі України не тільки з Туреччиною, але і з іншими країнами, тим паче продукція показує високий рівень експортобельності, бо практично вся хімічна продукція пройшла своєчасну реєстрацію в ECHA відповідно до вимог Регламентів REACH/CLP. Також, радимо зосередити увагу на питанні розвитку виробництв з імпортозаміщення різної продукції в Україні, тим більш, що створення повноцінної зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, дешева українська робоча сила та низький обмінний курс гривні, цьому сприятимуть.
Список використаних джерел:
1. Ковеня Т. В. Хімічна промисловість та хімічний ринок України у 2020 році: факти, оцінка стану, тенденції, прогноз / Т. В. Ковеня. – Черкаси: Черкаський НДІТЕХІМ, 2021. – 54 с.
2. Тульчинська С.О.д.е.н., професор , Кашук О.А. Аналіз проблем забезпечення прибутковості підприємств хімічної галузі. - Сучасні проблеми економіки і підприємництво. Випуск 24, 2019
3. Покровська Н.М. Актуальні тенденції інвестування хімічних підприємств України. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. 2021. Вип. 29. С. 167–175. https://doi.org/10.5281/zenodo.5718394
4. Кулаковський К. О. Економічна складова євроінтеграційного процесу України: проблеми і перспективи. Економіка: реалії часу. №5(27), 2016. С. 24-31.
________________
Науковий керівник: Покровська Наталія Миколаївна, кандидат економічних наук, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter